Гравець херсонського «Продексіма-2» та юнацької збірної України, яка проводить у Харкові навчально-тренувальний збір, Данило Белан в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України розповів про те, яким для нього був сезон, що минає та поділився своїми найближчими планами.

– Тебе вже можна вважати стабільним гравцем юнацької збірної?
– Мабуть, так і є. Мене викликали з того часу як ця команда була створена. Точно вже не пригадаю, скільки разів викликався – шість-сім разів – це точно. З останнього – був у команді, коли проводили товариські матчі в Ірані та турнір у Чехії.

– З того турніру пройшло майже два місяці. З яким настроєм їхав на збір?
– Знаєте, збірна – це зовсім інше, ніж клуб. Це інший рівень і відповідальність. Мені завжди подобались наші тренування у збірній – багато різних вправ. З них завжди для себе можна щось взяти на майбутнє. Окрім того, з багатьма хлопцями ми вже не один збір проводимо разом, тому можна казати, що у команді вже склалася якась своя особлива атмосфера, зі всіма хлопцями маю дружні стосунки.

– Яким ти вбачаєш своє амплуа на майданчику, з урахуванням того, що всі мають бути універсалами?
– Більше прагну грати на атаку. Попереду завдання, передусім, полягає у тому, аби прийняти м’яч, притримати його, пробити по воротах або зробити передачу.

– Питання до тебе вже як до представника клубу «Продексім». Матчі фінальної серії плей-офф вдалося подивитися?
– Так, дивився всі три матчі. Дуже переживав за гравців – все ж таки це моя команда. Я не тільки на двох фінальних іграх з «Енергією» був, взагалі, на всі домашні матчі першої команди ходжу, жодного не пропускаю. Обіграти «Енергію» за підсумком серії з результатом 3:0 – просто неймовірний, дуже тішуся за команду. Помітно було, що всі бились до останнього у кожному епізоді.

– Після двох перемог «Продексіма» у Херсоні що спадало на думку про львівські матчі?
– Був впевнений, що виграють третю гру. Перед тим як перша команда вирушила до Львова, я був на її тренуванні, і Карлос Барбоза ставив завдання обов’язково перемогти у першій львівській зустрічі.   

– А особисто до тренувального процесу не залучався?
– Декілька тренувань проводив разом на тренуваннях з першою командою «Продексіма». Це відбулося коли Карлос Барбоза став головним тренером.

– Хто з футболістів першої команди тобі імпонує як гравець?
– Найкращий гравець для мене – це Роніньо. Хочеться грати як він. Роніньо все швидко робить на майданчику, подобається його техніка, як він не боїться обігрувати суперників один в один. Його переступи дуже вражають. А ще мені до вподоби як на позиції стовпа грає Фумаса.

– Травень є завершенням сезону. Яким він для тебе склався?
– По-перше, вважаю, що добре, бо постійно викликався до збірної України. Щодо клубу, то весь сезон провів у «Продексімі-2». Протягом сезону ми грали у першості області, а нещодавно брали участь у «Кубку Продексіма», де посіли друге місце.

– У другому «Продексімі» є гравці лише твого віку чи також наявні більш досвідчені виконавці?
– Більш вікових гравців, ніж я, у команді достатньо. Тому буває часом важко, коли тренери команди Дмитро Бербенцев та Дмитро Холоша дають насичені, підсилені тренування. Доводиться терпіти, бо розумію, що вони хочуть зробити з нас футболістів, щоб ми поступово рухалися до першої команди. Тренери ставлять завдання, щоб згодом ми були готові грати в першій команді.

– На чому ти зосереджений у повсякденному житті?
– Останні роки навчався у Херсонському вищому училищі фізичної культури, яке найближчим часом буду закінчувати. Моєю спеціалізацією є футзал.

– Після цього збору у Харкові які вже є плани на літо?
– З 11-го по 25-те червня у нас буде збір у Чорноморську з «Продексімом-2». Тренери казали, що на ньому ми будемо працювати над фізичною підготовкою. Розумію, що буде складно, але це необхідно, Я зараз перебуваю у такому віці, коли треба багато працювати і для мене це не є чимось надзвичайно складним.  Псля того хотілося б з’їздити додому – у рідний Енергодар.

Прес-служба Асоціації футзалу України