Нещодавно на офіційному сайті Асоціації футзалу Сумщини вийшла стаття про потенційних учасників чемпіонату України серед команд Другої ліги від Сумської області. Ми, у свою чергу, вирішили розвити цю тему та промоніторити ситуацію в регіонах перед стартом Другої ліги. І хоча цей чемпіонат має за планом стартувати у листопаді, та готуватись до нового сезону потрібно вже зараз. У нашому першому передсезонному матеріалі про Другу лігу ми спробуємо розібратись, хто може представити Східний регіон.

Харківська область

У зв’язку з тим, що «Локомотив» у новому сезоні не гратиме ані в Екстра-лізі, ані у Першій лізі, виникає питання: чи гратиме «Локо» бодай би у Другій лізі чемпіонату України? Поки що це питання, мабуть, є одним з найактуальніших. Минулого року «Локомотиву» пропонували заявити у Другу лігу свою молодіжну команду, яка на той момент грала тільки у Кубку ФК «Універ». Але молодих «залізничників» ми тоді у Другій лізі не побачили. Можливо, побачимо у цьому сезоні? Ситуація цікава ще тим, що у складі «Локомотива-2» у минулому сезоні грали деякі кандидати до молодіжної та юнацької збірних України. Зокрема, брати Воронцови, Олег Виставний та Едуард Нагорний. Якщо «червоно-білі» все-таки зможуть заявитись у чемпіонат Другої ліги, то це, можливо, стане точкою відродження харківського гранда. Звичайно, багато вболівальників не тільки у Харкові, а й в усій Україні хочуть, щоб «Локомотив» якомога швидше повернувся на футзальну мапу України. Але наразі ми не бачимо «Локомотива» (нехай і його молодіжної версії) навіть у Кубку ФК «Універ».

Серед інших команд, які теоретично могли би захищати честь Харкова у Другій лізі, можна згадати такі колективи, як «Viva-cup» та «Nick&Ars». Ці команди мають досвід виступів у Кубку України, і вони теоретично могли би зацікавитись участю у Другій лізі. Але чи цікаво їм це по факту? Тут питання відкрите. Додамо, що у складах цих команд грають деякі гравці, які мають досвід виступів за харківський «Моноліт», котрий грав у Вищій та Першій лігах. І досвід цих гравців допоміг би зазначеним харківським командам як мінімум вийти у плей-офф Другої ліги. І, до речі, обидва колективи в цьому сезоні зіграють у Попередньому раунді Кубку України.

До речі, про «Моноліт». Як ми пам’ятаємо, у рамках Елітного фіналу Аматорської футзальної ліги України, який цього річ приймав Луцьк, грала команда з Харкова під цією назвою. Але це, звичайно, не той «Моноліт», який ми пам’ятаємо за виступами у Вищій лізі, хоча з того «Моноліту» грали деякі гравці, та й тренер був той же самий – Віталій Чернишов. Може, цей оновлений «Моноліт» зможе повернути до Харкова футзал всеукраїнського рівня?

Раз ми заговорили про представництво Харкова на рівні АФЛУ, то можна згадати про команду, яка другий рік поспіль представляла столицю Слобожанщини у Всеукраїнському фіналі АФЛУ – ФК «Слобода». Цей колектив намагається поступово прогресувати, і участь у Другій лізі, перш за все, могла би додати «Слободі» досвіду ігор на рівні, який вже трохи вище, ніж харківські футзальні турніри та АФЛУ. Але робимо акцент на тому, що участь «Слободи» та інших команд з Харкова – лише припущення.

Взагалі відсутність харківських команд у чемпіонаті України – це взагалі нонсенс, адже ми знаємо, скільки вихованців харківського футзалу наразі виступають не тільки в Україні, а і за кордоном.

Луганська область

Як відомо, через військові події на Сході України наразі ми залишились без представництва Луганщини. Довгий час футзал Луганської області асоціювався в українських любителів футзалу з командою «ЛТК». Після початку війни на Сході ця луганська команда переїхала у Суми, а потім об’єдналася з житомирським «ІнБевом» та столичним «Київ-НПУ», внаслідок чого утворилася команда «ЛТК/ІнБев/НПУ». Об’єднаний колектив проіснував два роки, після чого «ЛТК» від’єдналась, і в результаті наразі об’єднаний клуб носить назву «ІнБев/НПУ». А от щодо «ЛТК», то тепер невідомо, коли ми знову побачимо цю команду в чемпіонаті України. Була інформація, що «ЛТК» знову базуватиметься у Сумах, але, як ми бачимо, вона не підтвердилась. Можливо, у цьому сезоні «ЛТК» візьме вимушену перерву з розрахунком на те, щоб повернутись в український футзал за рік. Щоправда, тут ще багато що залежатиме і від фінансової складової, і від умов розташування команди, якщо Луганськ на той момент ще не повернеться під юрисдикцію України. Якщо «ЛТК» зможе відродитися в таких умовах, то де гратиме? Суми? Харків? Чи Сєверодонецьк, який зараз у Луганській області є містом обласного значення? Останній варіант теоретично міг би бути вигідним, а от практично – навряд чи…

Хто замість «ЛТК» міг би гідно захищати честь Луганщини на всеукраїнському рівні? Одразу приходить відповідь: «ІВТ» (Северодонецьк). Ця команда стала однією з сенсацій Всеукраїнського фіналу АФЛУ, який проходив у Дніпрі. «ІВК» вже тоді показав, що готовий прогресувати надалі. І участь цього клубу могла би подарувати українському футзалу нового учасника всеукраїнських змагань від Луганської області. Більше того – щось підказує, що «ІВТ» міг би наробити галасу.

Частково це можна також віднести до іншого представника Луганщини, який у цьому сезоні встиг заявити про себе в АФЛУ. Мова йде про команду «Чайка» (Кремінна). Цей колектив теж добре зарекомендував себе на всеукраїнському аматорському рівня, взявши участь у Елітному фіналі АФЛУ. Звичайно, рівень команд в Елітному фіналі традиційно трохи слабший за рівень команд-учасниць Всеукраїнського фіналу. Але якщо брати в цілому, то і «ІВТ», і «Чайка» довели, що футзальні традиції в Луганській області живі. А теоретична участь у Другій лізі могла би їх покращити.

Донецька область

А от по Донецькій області, якщо відверто казати, є багато питань. Там, звичайно, ситуація з розвитком футзалу завжди була трохи кращою, ніж у згаданій Луганській області, де справжнім футзальним центром був фактично тільки Луганськ. А от у Донецькій області справжніх футзальних центрів було кілька. Це і Донецьк, і Макіївка, і Єнакієве, і Горлівка, і Амвросіївка. На жаль, ці міста наразі знаходяться на непідконтрольній Україні території. Тому, тепер треба звертати увагу на команди, які представляють міста з північної частини Донеччини. Це Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка… Серед цих міст, перш за все, мабуть, треба виділити Слов’янськ. Чому? Тому що у цьому місті є теоретична можливість відновити футзальні традиції. Багато хто пам’ятає, як свого часу команда Слов’янського педагогічного університету стала чемпіоном України, а потім представляла Україну на чемпіонаті Європи серед ВНЗ у Хорватії. Основу тієї команди складали гравці фарм-клубу «Єнакієвця». І якщо ми зараз кажемо про Донецьку область, то одразу згадуємо «Слав-Універ». І якщо у Слов’янську зараз є ентузіасти, які хотіли би бачити місцеву команду на всеукраїнському рівні, то чому б не ризикнути? Принаймні, гірше точно не буде. Чи буде це припущення реальністю? Все це залежить від ректорату СДПУ.

Можливо, також варто звернути увагу на ті команди, які представляли Донеччину на фіналах АФЛУ. Це – «Бахмут-Агро» з Бахмута та «Коксохімік» з Авдіївки. Остання команда, між іншим, володіє непоганим підбором виконавців, які мають досвід виступів на високому рівні. У випадку, якщо згадані колективи все-таки захочуть спробувати свої сили у Другій лізі, то, звичайно, одразу стане питання: де грати? Адже Бахмут та Авдіївка зараз – прифронтові міста. Відповідь є простою: згадані раніше Слов’янськ чи Краматорськ. Думається, там «Бахмут-Агро» та «Коксохімік» зможуть знайти підтримку та грати домашні поєдинки.

Додамо одразу, що все, що написано у даному матеріалі, не означає, що вказані команди точно гратимуть у чемпіонаті України серед команд Другої ліги сезону 2017/2018 р. р. Це – спроба розібратись, які команди могли би теоретично взяти участь у новому сезоні Другої ліги. Разом з тим, ми сподіваємось, що серія цих матеріалів дасть клубам з регіонів України їжу для роздумів. Адже і Асоціація футзалу України, і вболівальники і, мабуть самі гравці та тренери аматорських команд зацікавлені у тому, щоб вони мали змогу зростати у професіональному плані, а всеукраїнські змагання – як АФЛУ, так і чемпіонат України у Другій лізі – тільки виграють від цього.

Далі буде…

За матеріалами сайту «Аматорський спорт України»