Дмитро Камеко дав перше інтерв'ю в якості головного тренера «Титан-Зорі», розповівши про повернення в покровський клуб і важливі нюанси майбутньої роботи.

Залишившись без тренера після закінчення минулого сезону, тільки на початку червня «Титан-Зоря» визначився з новим рульовим командою - ним став екс-гравець покровчан Дмитро Камеко.

«Планую взяти помічником в тренерський штаб Андрія Мельника»

- У певний момент навесні виник варіант з роботою в «Титан-Зорі», і ми з віце-президентом клубу Анатолієм Мірошниченком пару тижнів вели переговори, - каже Камеко. - Не дивлячись на мій відхід з «Титана» в минулий раз, клуб запропонував мені повернутися, адже тоді по самій роботі і тренувальному процесу все йшло добре. У підсумку, все обговорили і вдарили по руках.

- Тобто, ви самі взагалі не роздумували над нинішньою пропозицією?
- Не зовсім. Деякий час я ще чекав, що буде в «Лідсельмаші». Щодо мого майбутнього в клубі довго тягнулося питання - чи потрібен я «Лідсельмашу» чи ні, і як бути далі, враховуючи мій статус легіонера? Тому, я чекав відповіді від білорусів, а «Титану» пообіцяв відповісти в певний термін. Але минулого тижня (розмова відбулася в п'ятницю, 9 червня) час очікування вийшов, і я відповів згодою «Титану», а з «Лідсельмашем» вирішив прощатися.

- А якби в «Лідсельмаші» запропонували залишитися?
- Можливо, залишився би... Але мені подобається тренерська справа, і, судячи з вражень і відгуків зі сторони, у мене виходить тренувати. Так, перший раз у «Титан-Зорі» не обійшлося без труднощів і помилок, але все ж мені сподобався той період. Мені цікава ця робота, я намагаюся підходити до неї творчо і з душею. Тому будемо працювати і сподіватися на успіх.

- Але в той же час тут вас чекає Екстра-ліга і дуже амбіційний клуб, який прагне результату ...
- У будь-якому випадку, якщо б я попрощався з «Лідсельмашем» і повернувся додому, то напевно б працював тренером з «М'ясною традицією». І, в принципі, я по можливості буду допомагати їм якоюсь порадою або чимось іншим. Звичайно, «М'ясну традицію» не можна назвати моїм дітищем - це результат великих зусиль їх президента Романа Олександровича Гарбузова. Тим не менш, ми з давніх часів - друзі, з однієї спортивної школи, і завжди допомагаємо один одному.

Тому, після кар'єри гравця я б напевно став тренером. А що стосується статусу «Титан-Зорі» та участі в самій Екстра-лізі, то мене це тільки привертає - тим цікавіше і краще. Звичайно, пройти всі щаблі по шляху з умовної Другої ліги у Вищу важче, ніж ось так відразу потрапити тренером в елітний дивізіон. Це велика відповідальність, але разом з цим і дуже цікава робота.

- Наскільки відомо, «Титан-Зоря» ставить перед собою досить амбітні завдання, маючи намір у наступному сезону вже поборотися за медалі ...
- Коли ми розмовляли з Анатолієм Григоровичем Мірошниченком, про це йшла мова, а також він оголосив фінансові винагороди за призові місця, що пізніше буде озвучено і хлопцям. Якщо говорити особисто про мене, то я завжди граю тільки за чемпіонство, незалежно - гравець я або тренер. І в даному випадку я не буду прагнути виграти третє місце, а буду націлений на чемпіонство. Цю ж психологію хочу привити і хлопцям, де б вони раніше не грали.

- Зараз ви будете в ролі граючого тренера, або вже як звичайний наставник на лаві запасних?
- Коли ми спілкувалися з Анатолієм Григоровичем, я навіть не розглядав можливість грати за «Титан». Мені здавалося, що в Покровському мене вже не розглядають як гравця і хочуть, щоб я керував як повноцінний тренер з лави. Але коли піднялося дане питання, і я сам запитав, чи можна мені буде паралельно грати за «М'ясну традицію», то Анатолій Григорович спочатку не зрозумів питання, а потім каже: «Ти ж ще на ходу, так грай у нас». Тому, якщо Камеко-гравець буде витримувати конкуренцію і потрапляти до складу у Камека-тренера, то, може, Камеко-гравець і буде грати (сміється). Загалом, подивимося, як складеться в майбутньому.

- Кого запросите собі в тренерський штаб?
- Я планую, що мені буде допомагати голкіпер Андрій Мельник. Якби я навіть запрошував другого тренера зі сторони, то це був би воротар. Хочеться, щоб така людина і допомагала в загальному веденні справ, і працювала спеціально з голкіперами. Так, вони можуть і самі тренуватися, але це нешанобливо до самих воротарів.

«Тепер буду не таким різким, хоча люблю говорити правду в очі, а не «тримати дулю в кишені»

- Ви пограли і в кращих командах України («Шахтар» і «Локомотив»), і в інших країнах - Азербайджані, Польщі та Білорусі. З огляду на такий досвід, на базі чого формуєте свою тренерську концепцію?
- По-перше, тут діє збірний принцип - ще з часів «Будівела» і «Дніпроспецсталі» знаходяться корисні речі. З тих пір у мене було багато тренерів, і це великий плюс. Колись Ігор Москвичов, прийнявши «Шахтар», говорив мені, що це велика перевага - працювати з різними тренерами і порівнювати їх методики і підхід до важливих моментів (гра, побут, атмосфера в команді).

Якщо говорити конкретно про те, що я хочу бачити зараз, то це швидкість гри, натиск і прагнення йти вперед. Ми повинні завжди прагнути до кращого і рухатися вперед.

- Яким був перший досвід у «Титан-Зорі» в сезоні-2015/16?
- Це цікавий період, але в той же час було зроблено багато помилок. До того ж, у команди не було повноцінних зборів, виникала потреба форсувати підготовку і обирати тільки одну «колію» руху. Тобто, не було якоїсь гнучкості і можливості для маневру. У плані моєї різкості і висловлювань теж багато запам'яталося - з одного боку це наочно і в чомусь смішно, але з іншого - свої моменти ... Хоча я завжди говорю те, що думаю і бачу. Думаю, в майбутньому таких різких висловлювань від мене вже не дочекатися, але характер є характер. Я все-таки за те, щоб говорити правду в очі і нести за це відповідь, ніж, образно кажучи, «ховати в кишені дулю».

- В якому стані зараз приймаєте «Титан-Зорю»? 
- Як тільки я дав згоду прийняти команду, то відразу почав вивчати обстановку з усіх боків і переглядати матчі минулого сезону. Так, чимало хочеться підкорегувати, але багато в чому хлопці добре виглядали. Тому, хочеться зберегти все позитивне і додати своє. Загалом, роботи багато, враховуючи і кадрові втрати, і потенційні придбання. Вже зараз я почав підшукувати нових хлопців в команду, і в підсумку треба буде все підвести під спільний знаменник. Ми ж не тенісисти, а граємо у футзал - команду гру.

- Наскільки вагомі кадрові втрати «Титан-Зорі», і передбачаються ще розставання?
- Не думаю, що з нинішніми втратами ми станемо слабкіше. Звичайно, все покаже сезон, але я думаю, в цьому плані все буде добре. Так, нас вже покинув Микита Шпигар, також ще будемо розмовляти з Пашею Пічкуровим - подивимося, як з ним складеться ситуація. Також напевно піде голкіпер Юрій Васильченко. Зрозуміло, у всіх цих хлопців є досвід, але це можна компенсувати потрібним рівнем, працею і працездатністю.

- Вже не перший сезон в Україні чемпіонат проводиться за системою «регулярна частина плюс плей-офф», але останнім часом у АФУ виникла пропозиція ввести формат з двома етапами і поділами на дві «пульки». На ваш погляд, яка система краща?
- Я грав у турнірах з подібною системою (поділом на дві «пульки» в другій половині сезону), і мені він не подобається. Все-таки я за плей-офф, адже це зовсім інші відчуття, ніж у звичайному змаганні за коловою системою. У плей-офф все просто - або ти, або тебе. І тут нічого зайвого не продумали. Так, можливо, колова система більш показова - пройти довгу дистанцію, витримати злети і падіння і т.д. Щоб і плей-офф відображав реально стан справ, він повинен бути досить тривалим - до 3-х або більше перемог. Та й самі відчуття від плей-офф, як для гравця, набагато приємніші і гостріші, ніж при коловій системі. У плей-офф кожен матч як вирішальний бій, і саме такі поєдинки викликають підвищений інтерес до футзалу.

- Які плани на підготовку до нового сезону?
- Тут все ще буде обговорюватися, але попередньо намічено, що 13-15 липня команда почне перший збір будинку, неподалік від Покровського. Це буде, скажімо так, домашній збір, який триватиме 10-12 днів. А потім хочемо поїхати в Чорноморськ і зіграти в традиційних літніх турнірах. Якщо будуть якісь інші пропозиції, будемо розглядати і їх. Але точні плани стануть відомі дещо пізніше.

За матеріалами сайту Sport Arena
Фото: НФК «Ураган» (Івано-Франківськ)