Наприкінці травня завершились змагання у найвищому футзальному дивізіоні України — Екстра-лізі, в якому львівська «Енергія» фінішувала зі «сріблом». Про підсумки сезону, тренерську роботу Валерія Легчанова та плани на майбутнє розповів президент СК «Енергія» Олександр Стефанків.

- Цього року «Енергія» здобула друге місце в чемпіонаті. Як Ви загалом оцінюєте результати команди у сезоні 2016-2017 р. р.?
- Якщо оцінювати за п’ятибальною шкалою, то в нас четвірка з мінусом. І цей мінус — це осад, який залишився після невиходу команди в наступний етап європейських змагань і фінальних матчів плей-офф, коли все, видається, було в наших руках, але, на жаль, не зуміли «достинути»  суперника.  І не забуваймо, що  минулого року ми були чемпіонами.  Тож в загальному  — це крок назад. Але є об’єктивні причини, які призвели до цього: команда підсилювалась тільки своїми гравцями, змінився головний тренер. Проте на фініш команда вже вийшла з досить пристойною хорошою грою. І саме у фінальних матчах «Енергія» була в статусі фаворита. Тож в цілому, незважаючи на все, сезон можна назвати вдалим. 

- Як Ви прокоментуєте гру команди у вирішальних матчах серії плей-офф? У Львові складалось враження, що команді просто не щастить…
- Я думаю, тут треба повернутись ще в Херсон, де розпочалась фінальна серія. Вдало зіграли перший матч, вдало грали другий матч — команда програвала, але проявила характер і вийшла вперед. І в останні п’ять хвилин гри втрата концентрації призвела до двох необов’язкових голів. Це психологічно «надламало» команду. Тим не менше, ми повертались до Львова знаючи, що все в наших руках, і що у грі ми сильніші за суперників. І це треба було просто довести перед своїми трибунами. Можливо, саме ця відповідальність перед вболівальниками давила на хлопців. Я тут згадав би і єврокубкові матчі, коли на тебе дивляться твої родичі, друзі, колеги. Саме цей психологічний момент став тим «фартом» чи супервдалою грою Ципуна, який відбивав практично все, що летіло в його ворота. Раз за разом втрачалась віра у забитий м’яч,  у перемогу, і саме цього десь нам не вистачило.

- Крім фінальної серії, які поєдинку сезону Вам найбільше запам’ятались?
- Я вже згадував європейські поєдинки. Ми вперше в своїй історії проводили поєдинки Кубку УЄФА у Львові, вдома. Величезна була організаційна робота, підготовка до цих поєдинків, зустріч команд, які грали разом з нами, організація трансляцій, які були, до речі, проведені на дуже хорошому рівні. Залучили компанію, яка робила це професійно, всі матчі групового етапу транслювали на всю Україну. Ці ігри запам’ятались, хоча і результат був негативний.

В цей момент багато скептиків говорили, що «Енергія» вже не та, що їй не під силу боротись у цьому чемпіонаті за медалі. І приємно, що Валерій Легчанов все-таки не опустив рук. Через клопітку, щоденну  теоретичну і практичну роботу вивів команду на пристойний хороший рівень. Вже в лютому, коли в наші ряди ми дозаявили Віталія Танського і перекроїли наші четвірки, команда вийшла на хороший рівень і по грі, і по результату. Згадується досить впевнена перемога над «Локомотивом» в чемпіонаті 3:0, кубкові поєдинки «Енергія» - «Ураган», коли ми у першій грі поступились 1:2, а у Львові перемогли 7:1 і пройшли в наступний етап.    

Ну і, звичайно, це півфінальна серія плей-офф з командою «ХІТ», коли хлопці вже дійсно по спортивному були «злі» на цю команду. І в чемпіонаті їм двічі програли, і в кубку. Хоча по грі все ніби складалось на нашу користь, але результат остаточний був за нашими суперниками. Тут спортивна злість проявилась — у другому матчі в Києві, за відсутності наших провідних гравців, які були вилучені напередодні, хлопці зуміли добитись позитивного результату. І у Львові підтвердили, що є сильнішими за лідера регулярного чемпіонату, якому прогнозували навіть перемогу в плей-офф. Це, напевно, тоді був наш пік, команда виклалась повністю і показала свій клас. Ми вийшли у фінал, де були фаворитами. Але у фіналі, на жаль, сталось так, як сталось.

- Чи задоволені Ви тренерською роботою Валерія Легчанова і чи продовжиться його співпраця з клубом?
- Так, співпраця з Валерієм буде продовжена, він готується до наступного сезону. Адже він ще раз підтвердив, що був не тільки видатним гравцем, а вже, я можу про це говорити, стає видатним тренером.

Можу сказати, Валерій Легчанов добився того, що команда з такого міцного середнячка у другому колі стала лідером Чемпіонату України, прогресувала, набирала обертів. І це означає, що тренер на своєму місці.

Нагадаю, що Валерію Легчанову доводиться працювати на два фронти, адже він є помічником головного тренера національної збірної України.  У національної команди також цього сезону були складні поєдинки — Чемпіонат світу, якраз напередодні наших матчів у Кубку УЄФА, у лютому були відбіркові матчі на Чемпіонат Європи. Але, я думаю, що це тільки на користь «Енергії», адже він там збагачує свій тренерський досвід.

- Крім Валерія Легчанова, у збірній України представлені енергетики Микола та Михайло Грицини. Як Ви оцінюєте їх внесок у загальну гру національної команди і наскільки це важливо для «Енергії»?
- Звичайно, що завжди приємно, коли наші гравці залучаються в національну збірну. Брати Грицини — це лідери нашої команди, і вони стали лідерами заслужено. Виклик у збірну це і для них, і для нас великий плюс. Свій внесок вони, звичайно, зробили. Але і в «Енергії» на них покладали велику відповідальність, що у вирішальних поєдинках оці крапки, забиті м’ячі будуть з їхньої сторони. Але це футзал.

- «Енергія» славиться саме характером і командною грою, але кого з гравців Ви б могли ще виділити?
- Підтвердив свій високий рівень наш голкіпер Володимир Кардаш. Якщо минулий сезон він провів стовідсотково від «А» до «Я», то цього року, можливо, були спади у грі. Але у вирішальні моменти Кардаш був нашим основним захистом, а це половина команди. Андрій Пітуля і Назарій Войтович мали менше практики, але коли було необхідно Пітуля дуже достойно виступав і заміняв Кардаша.

З польових гравців я би виділив Віталія Танського, ми про нього вже згадували. Він прийшов серед сезону, але швидко влився в колектив, став основною ланкою і зцементував гру в обороні першої четвірки, де цього не вистачало. І це дало можливість Грицинам більше зосередитись на атакуючих діях. Також на своєму рівні відіграли і Андрій Федюк, і Степан Струк, і Роман Кордоба. Приємно, що мали більше ігрової практики та стали вже основними гравцями Віталій Радевич і Олег Легендзевич. На жаль, Легендзевич, тут згадаємо і Тараса Кузя, і Василя Дениса — це гравці, які отримали впродовж сезону травми і не змогли допомогти команді у найбільш потрібні моменти. Але це також не від нас залежить. 

- Чи планує хтось залишити команду, чи всі будуть «у строю» на наступний сезон?
- Це питання відкрите. Зараз у нас відпустка, команда до 11 липня відпочиває. Кожен має час заспокоїтись, обміркувати і приймати рішення. Нікого силою ми, звичайно, тримати не будемо. Адже розуміємо, що поруч активно розвивається футзал і в Білорусі, і в Польщі. Сьогодні там зарплати набагато вищі, ніж у нас, тож у гравців є можливість спробувати свої сили у інших чемпіонатах. Ми фінансово не зможемо запропонувати такі самі умови. До речі,  гравцями «Енергії» цікавляться і з Об’єднаних Арабських Еміратів, там теж зовсім інші цифри. Тож це вибір кожного гравця, кожен вирішує свою долю, як будувати кар’єру і де він себе бачить.

Але я не роблю з цього проблеми, ми вже неодноразово переконувались, що незмінних людей нема. Ми віримо, що є в нас достатньо на Львівщині футзалістів, які зможуть у потрібний момент підсилити команду. Але я впевнений, що кістяк команди збережеться, якщо хтось піде чи прийде, це буде точкове підсилення. Відсотків на вісімдесят, я думаю, основу команди збережемо.  

- Які плани в «Енергії» на міжсезоння і підготовку до нового чемпіонату?
- З 11 липня команда збирається, проходить поглиблений медичний огляд, втягуючий цикл тренувань у Львові. Тут ми як раз хочемо переглянути потенційних кандидатів. І 24 липня в нас буде, вже традиційно, виїзд на десятиденний навчально-тренувальний збір у Шацьк. А з серпня планується участь у товариських матчах і передсезонних турнірах. В планах турнір в Польщі, в Україні, наш традиційний турнір, який відбудеться з 28 серпня по 2 вересня. А наступний чемпіонат стартує попередньо 16 вересня. 

За матеріалами офіційного сайту СК "Енергія" (Львів)