Два роки тому дніпровська команда «ЮВІКО» голосно заявила про себе, здобувши перемогу у другому Всеукраїнському фіналі Аматорської футзальної ліги України. Але рік тому «ЮВІКО» не зміг захистити свій титул, зазнавши на турнірі, який проходив в Житомирі, фіаско. Це спонукало керівництво клубу до перегляду своєї кадрової політики. Це могло не знайти відображення на результатах, але тільки не на упевненості в доцільності прийнятого рішення. Які зараз завдання ставить перед собою «ЮВІКО», в ексклюзивному інтерв’ю офіційному сайту Асоціації футзалу України президента клубу Миколи Хайлова.

- Під своєю теперішньою назвою команда грає вже 4 роки, до цього ми виступали як «Рембуд», «ДСМ», тобто на базі цих двох команд і була утворена команда «ЮВІКО». Нас є троє друзів, які раніше грали разом – Юрій, Віталій і Коля, звідси і склалася назва «ЮВІКО». Ми довго над назвою думали, були варіанти «Інтер», ще якісь. Спонсорів у нас якихось немає, на честь яких називати команду, тому зупинилися на «ЮВІКО». Ми разом грали, з Віталієм ще в «Будівелі» починали разом у Другій лізі, потім через різні причини – травми, робота – завершили кар’єру в футболі. Юрій також грав у футбол в іншому місті. Тут нас в Дніпрі футбол знову об’єднав, і зараз все лягло на наші плечі. Найбільше досягнення – ми чемпіони другого Всеукраїнського фіналу Аматорської футзальної ліги України. Це було в Запорожжі, а наступного року в Житомирі ми зіграли не так, як хотілося б. Хоча кістяк команди був той же, але ми приїхали як чемпіони, а на нас налаштовувалися, мабуть, нам десь корона на очах завадила.

- Прийшов час щось змінювати?
- Зараз у нас взагалі перехідний момент стався. У нас був головним тренером Олександр Дмитрович Юзік, ми з ним розпрощалися, і зараз ми запросили Олександра Кабаненка. Це відома в нашому футзалі персона і чудовий спеціаліст. Сподіваємося, що з ним у нас будуть кращі результати. З приводу кадрів – деякі гравці тримаються за спідницю, і зникли з невідомих причин зі зміною тренера. Останню гру ми грали вшістьох, двоє людей були травмовані, деякі просто зникли. Кістяк команди складають такі гравці, як Станіслав Гора, який голись грав ще «Будівел». Є три гравці з Кривого Рогу, які минулого року грали в «Приваті», молоді хлопці 94-95 року народження. У них гарне ставлення до ігор, до тренувального процесу. Ми їх запросили до себе, допомогли з помешканням.

Ставку ми робимо на молодь, але з молоддю все складно – десь вони слабохарактерні, приходять та уходять, відсіваються, чомусь не витримують. Деякі одразу хочуть грошей багато, але ж так не буває. Потрібно спочатку навчитися бити по м’ячу, а потім вже заробляти гроші. Але ми все рівно будемо дотримуватися цього напрямку. Після того фіаско, якого ми зазнали на фіналі АФЛУ, ми команду розпустили, і набрали молодих, які грають навколо кістяку з досвідчених хлопців.

- Як такі зміни відобразилися на турнірних результатах?
- Результатами ми незадоволені, тому що після останнього туру ми йдемо на останньому місті. Тому й відбулася зміна на тренерському містку. Ми розуміли, що запросивши молодь, будемо не в змозі претендувати на високі місця, тому що рівень чемпіонату в Дніпрі зараз дуже виріс. Багато хлопців, які ще нещодавно грали в Екстра-лізі, крутяться в чемпіонаті міста, запрошуються гравці з Харкова, з Запоріжжя.

- Незважаючи на невисокі результати на місцевому рівні, ви все ж вирішили грати у Другій лізі.
- Не тільки у Другій лізі – ми грали і в Кубку України. Перший раунд ми пройшли, а в другому вже спіткнулися на більш іменитій команді, київському «Епіцентрі К3». Ми не ставимо на меті запросити «збирачів» грошей, які вже пройшли Крим та Рим, виграти перше місце в місті і на цьому зупинитися. Ми хочемо вирощувати молодь, і поступово вийти зі своїми кадрами на більш високий рівень. Тому ми і заявилися до Другої ліги, щоб хлопці відчули різницю. Чемпіонат міста – це чемпіонат міста, а Друга ліга та Кубок України – це зовсім інше.

- Який тренувальний процес запроваджений Олександром Кабаненком?
- У нас три тренування на тиждень, які проходять у новому комплексі «Олімпія+». Деякі тренування ми поєднуємо, тому що дуже зараз б’є по карману орендна плата. Бувають у нас тренування спільні з командою «Лад», у якій дуже непоганий склад. Сенс у тому, що для молоді є, з ким провести спаринги, бо постійно грати між собою це не найкраще.

- Що можете сказати про свій результат у Другій лізі?
- Звичайно, ми розуміємо, що прикро програвати. Але розуміємо, що є низка причин, деякі від нас і не залежать. Є травми – ми, мабуть, жодної гри не зіграли ще оптимальним складом. То Микола Чорний випав з переломом, то інший гравець – з ребрами на півтора місяці, то хтось з криворізьких хлопців випаде, то нежить. В нас постійно немає оптимального складу, тих шести гравців, на яких ми розраховували, і молодь з ними – ми ніколи їх не могли зібрати разом.

- Маєте змогу вже зараз будувати якісь перспективні плани?
- Ми будемо продовжувати шукати молодь, можливо, запросимо ще пару гравців з досвідом, навколо яких молодь зможе обкатуватися. За результатами нам треба підтягуватися. Бо дійсно, коли з шістьох гравців один-два випадає, то вже дуже складно. Навесні та влітку ми відіграємо ще в декількох турнірах на маленьких майданчиках, але на відкритому повітрі. Там вже можна буде побачити, як ми змогли провести підбір нових гравців. Якщо з селекційною роботою все буде гаразд, будемо шукати ще спонсорів, які б могли допомогти фінансово. В нас мета йти далі – хотілося спробувати себе і в Першій лізі, але це вже залежить від колективу, який складеться за допомогою нового головного тренера. У нього теж є своє бачення – він каже, що зараз буде активно відвідувати матчі нижчих дивізіонів всіх міських турнірів, щоб знайти гравців з перспективою.

Прес-служба Асоціації футзалу України