Брати Грицини дебютували у Національній збірній України з футзалу на офіційному рівні. Звичайно, не можна не брати до уваги і товариські матчі зі Словенією, але відбір на ЧС-2016 це зовсім інший рівень.

Наша прес-служба не могла обійти цей факт стороною і поспілкувалась з гравцями львівської «Енергії» перед календарним матчем Чемпіонату України проти «ЛТК-ІнБев-НПУ». Першим на наші запитання відповів Михайло:

- Які емоції у гравця, який вперше одягнув футболку Національної збірної?
- Можна сказати, що збулась моя мрія! Для кожного футболіста виступати за свою збірну – це головна мета в кар’єрі, і я цієї мети досяг. За цей період, який я пробув у збірній, я багато чого для себе почерпнув, граючи на одному майданчику з найкращими футзалістами своїх країн. Звичайно, після того, як ми повернулись до Львова, знадобилось трохи часу, щоб повернути свій організм до нормального стану, адаптуватись до звичного ритму життя. Була і втома, чого приховувати... але це приємна втома, втома щасливої людини!

- Що можете розказати про Дьйор, порівнюючи його зі Львовом?
- Дьйор – не таке велике місто, центр тут взагалі крихітний. Але багато в чому наші міста схожі – дається взнаки, що колись ці два міста були частиною однієї держави. Схожі архітектурні рішення у старовинних будівлях, планування вулиць.

- До Угорщини наша делегація прибула разом з вболівальниками...
- Так, ми знали, що без підтримки не залишимось, але ніхто навіть і не сподівався, що ця підтримка буде такою шаленою! Фактично наші вболівальники створили таку атмосферу, яка є на домашніх матчах «енергії», в останньому матчі місцеву «торсиду» взагалі не було чути...

- Коротко охарактеризуйте три матчі, які Ви провели у Дьйорі...
- Перша гра, з Англією, була моїм дебютом. Відповідно був деякий мандраж, не було тієї сміливості, яка мала б бути. Але після кількох перших змін стало легше, плюс віддав гольову передачу, це додало впевненості. Гра з Бельгією дуже сподобалась, адже мені вдалось відзначитись. У цьому матчі вже не було ніякого мандражу, грали впевнено.

- Матч з Угорщиною видався найбільш тяжким і відповідальним...
- Так, дісйно, це була вирішальна гра. Угорські гравці фізично дуже сильні, але в той же час грають грубо, провокують, «малюють» фоли, просять у арбітрів жовті картки. Дуже відчувалась симпатія арбітрів до місцевої команди, але всупереч усім цим факторам ми довели, що сильніші, і справедливо зайняли в групі перше місце.

- Матчам у Дьйорі передував підготовичий збір у Харкові та Києві. Як був організований збір? В яких умовах мешкали, тренувались?
- В плані умов для підготовки усе було організовано на найвищому рівні. І в Харкові, і в Києві у збірної було усе, щоб якісно підготуватись до матчів відбору. Хочеться подякувати Асоціації футзалу України за таку увагу до збірної. Ми розуміємо, що для організації і збору, і виїзду команди, потрібні чималі ресурси, у тому числі і фінансові, тому наша вдячність реалізована у тому результаті, якого ми досягли на даний момент.

- Доречі, щодо фінансової складової. Є інформація, що гравці провідних збірних Європи, які вийшли зі своїх груп з першого місця, отримали за це солідні суми винагород від ферерацій. Що отримали гравці збірної України?
- Перед збірною стояло лише одне завдання – вихід до плей-офф з першого місця. За виконання цього завдання Сергій Васильович Владико пообіцяв гравцям хороші преміальні, що стало додатковим стимулом для кожного з нас. Приємно, що у цей складний час Асоціація футзалу України знаходить ресурси, щоб не лише забезпечувати збірну усим необхідним, а й «дякувати» гравцям за виконання поставленого завдання.

- Яку з шести команд хотілося б отримати в суперники по плей-офф?
- В принципі, все одно. Ми зайняли у своїй групі перше місце, тому ми маємо бути сильнішими усіх шести команд, які фінішували другими!

А от з Миколою ми вирішили поспілкуватись і про його вилучення у матчі з Угорщиною. Як виявилось, наш співрозмовник знайшов у цьому факті і позитивні моменти...

- Ви вперше зіграли за Національну команду на офіційному рівні? Що відчували по поверненні додому, які враження від виступу за збірну?
- Враження лише позитивні. Кожен футболіст мріє хоч би раз вийти на поле у формі Національної збірної, тому можна сміливо говорити, що збулась одна з моїх мрій. Звичайно, трішки «змазало» загальне враження моє вилучення, але і у цьому можна знайти позитивні сторони! Головне – ми виконали поставлене перед нами завдання, а мені ще й вбалося відзначитись...

- Щодо вилучення – воно було справедливим?
- Важаю, що першої жовтої картки не було. Так, єпізод вийшов досить грубим, але за аналогічні «атаки» з боку суперника арбітри попередженнями не реагували. Хоча, якщо арбітри прийняли таке рішення, можна вважати, що воно справедливе. Коли я пішов до роздягальні, дуже переживав, що підвів команду. Але коли повернувся на майданчик і побачив, що наші хлопці вистояли в меншості і зберегли рахунок, подумав «Слава Богу, обійшлося!». На якусь мить здалось, що вилучення «завело» команду, додало моїм колегам злості, завдяки чому ми змогли вийти впере і завершити матч перемогою.

- Що можете сказати про підтримку, яка була у збірної?
- Вболівальники виконали не меньший об’єм роботи, ніж команда. Вони гнали нас вперед, своєю підтримкою заряджали хлопців на боротьбу. Ми дуже вдячні усім, хто вболівав за нас не лише на трибунах, а й біля телевізійних екранів!

- Перед поїздкою до Дьйору команда провела два етапи збору, у Харкові та Києві. Що можете розповісти про рівень підготовки зборів?
- У розпорядженні збірної було усе, щоб ретельно підготуватись до матчів у Дьйорі. Комфортабельний готель, харчування, необхідна кількість часу у залі, ретельно розписаний графік НТЗ. У цьому питання АФУ працює дуже добре, навіть старожили збірної казали, що такої уваги до збірної з боку Асоціації, як за останні роки, не було ніколи.

- Багато розмов точиться щодо фінансового стимулювання збірників. Якщо не секрет, чи отримали гравці преміальні за вдалий виступ?
- Такі питання не варто обговорювати публічно, особливо це стосується якихось цифр. Але можу сказати, що за виконане завдання усі гравці збірної отримали хороші преміальні від Асоціації футзалу України. Тому у цьому питанні ми теж наближаємось до провідних збірних світу.

- Яку з шести команд хотілося б отримати в суперники по плей-офф?
- Чесно кажучи, навіть не задумувався про це. Хто б не став нашим суперником, ми все одно маємо показувати свою силу. Я вже встиг зіграти зі збірною Словенії, Угорщини, тому можу зробити висновок про рівень збірних, які пройшли до плей-офф з другого місця. Висновок – усі команди дуже міцні, але ми маємо бути сильнішими!

Прес-служба АФУ