Пропонуємо Вашій увазі другу частину інтерв’ю гравця київського «ХІТа» Сергія Журби під час веб-конференції на сайті Sport.ua

— У «ХІТі» як Вас зустріли? Вже там фактично була зібрана команда, готувалася до сезону. Там більше пляжний був на той момент, так? У пляжний футбол Вас ще не задіяли?
— Ще ні, але сказали, що хочуть подивитися на мене на піску.

— Може, ще в пляжному великі перспективи?
— Можна спробувати, чому ні?

— І братів Борсуків затьмарити...
— Це вже сама гра покаже. А зараз у нас футзал.

— «ХІТ» виграв 12 ігор чемпіонату і один раз зіграв внічию. Як вважаєте, це сила команди або, можливо, суперники недооцінили? Про недооцінку, напевно, складно говорити після тринадцяти матчів...
— Коли вдалі один-два тури, то можна посилатися на недооцінку. А коли команда показує стабільну гру, стабільний результат тривалий час — то це сила команди.

— В самій команді для хлопців це несподіваний результат — що понеслися переможним маршем? Як всередині?
— Всередині все добре. Хлопці, може, думали, що не так різко у нас все буде виходити. Але ми багато працювали на зборах, готувалися до кожної гри, віддавалися повністю один за одного — результат показник. Тому, всередині команди зараз дуже хороший настрій. Колектив дуже хороший, усі спілкуються, ніхто за спиною ні про кого нічого не говорить, і всі віддаються повністю на футзальному майданчикуі.

— Запитання від читача. Чи відрізняється підготовка до ігор у командах «Локомотив» і «ХІТ»? Чи важко Вам було перебудуватися? Привніс Олег Лук'яненко, головний тренер «ХІТа», щось нове для Вас як для футзалиста?
— У тренувальному процесі деякі вправи перетиналися. Але якщо в «Локомотиві» у вправі робиться акцент на одне, то в «ХІТі» — на інше звертають увагу. Перебудовуватися нескладно було. Тренер ставить завдання — потрібно виконувати, працювати. Тренувальний процес мені подобається, тому що я йду з поля знесиленим. Можна сказати, що я віддав все, що міг. У нього є своя програма, що він її дає.

— Поки приносить результат...
— Так, головне — результат. Значить, робимо все правильно.

— Питання від користувача. Чому, на Ваш погляд, не викликають до збірної Сергія Чепорнюка?
— Напевно, це питання більше до тренера збірної. Але, думаю, він своєю грою довів, що може грати у збірній. Таких людей, які запитують про нього, дуже багато. Думаю, Олександр Петрович почує, ретельно на нього подивиться і запросить у збірну. Думаю, це справа часу.

— Слизьке питання від читача. Кого зі своїх тренерів Ви вважаєте кращим і чому?
— Кожен по-своєму гарний. Найголовніше — що ми разом з тренером добували результат. Він ставив завдання, я і команда виконували його — і приходили до перемог, до чемпіонства.

— І від кожного тренера можна взяти щось на майбутнє?
— Звичайно.

— Хто для Вас найкращий футзаліст України за всю історію?
— У нас багато хороших футзалістів. Якщо згадувати золоту команду, яка добувала результат, всі феєрили, і віце-чемпіонами Європи ставали двічі. Когось одного виділити неможливо.

— Зазвичай згадують Ігоря Москвичова, Сергія Корідзе, Олександра Косенка...
— Якщо когось з них вибрати, думаю, Сергій Корідзе, тому що він після цього всього грав у топ-чемпіонаті, і досі там працює. Більше його гра мені імпонувала в той час.

— Чи є бажання пограти в закордонному клубі? В якому чемпіонаті? Топ — Іспанія, Італія, Португалія, Росія. Ви стежите за цими чемпіонатами?
— Я стежу за багатьма чемпіонатами, там багато корисної інформації можна побачити: ті ж «стандарти», невеликі візуальні тенденції в розвитку футзалу. Тому що вони законодавці цього всього, там можна це побачити. Звичайно, хотілося б пограти на дуже високому рівні, в топ-чемпіонаті. Станеться це — не знаю. Потрібно доводити грою, щоб тебе бачили і запрошували.

— Напевно, потрібно вистрілити на турнірі в Європі...
— На міжнародному турнірі показати дуже хорошу гру, щоб люди побачили і зацікавилися. 

— У Вас є агент?
— Агента у мене немає.

— Може, попрацювати в цьому напрямку?
— Я спілкувався з деякими агентами в перспективі: якщо знайде хорошу команду в хорошому чемпіонаті — ми можемо вирішити питання контракту з ним. Але так вийшло, що за варіантами у мене не доля.

— Які Вам подобаються чемпіонати?
— На першому місці — Іспанія, звичайно, там всі команди дуже хороші, доля матчу вирішується за лічені секунди. Багато висококваліфікованих футзалістів там грає, там кожна гра дуже важка. В таких іграх ти будеш розвиватися набагато швидше, ніж у чемпіонатах, де одну гру зіграв, дві можна відпочити.

— Коли Ви грали у «Локомотиві», бомбардирськими якостями не особливо відрізнялися, а зараз вгорі у списку бомбардирів. У чому секрет результативності та ефективності? Чому прорив по забитим м'ячам? Або рівень чемпіонату у нас впав, що легше стало забивати?
— Зараз рівень навпаки, починає зростати. Було падіння, але зараз наш чемпіонат встає на ноги, можна сказати. У «Локомотиві» специфіка гри трішки інша, більш проста і більше акцент на оборону. «ХІТ» грає в інший футзал — відкритий, з великою кількістю моментів. Він сам грає, іншим дає, тому так виходить так, що добігаю до воріт суперника — і забиваю голи. Тим більше такі партнери, які самі можуть забивати м'ячі, а вони тобі віддають.

— Є у футзалі, кажуть, голи імені Журби — з кутових, з аутів, в нульового кута. Це десь Ви у свій час підгледіли? Або як до цього прийшли?
— Десь бачив, не пам'ятаю вже, це неважливо. Але гол — це справа фарту. Рикошет — ти ж не знаєш, куди полетить м'яч.

— Можна свідомо вдарити в бік...
— Так, це дезорієнтує воротаря, захисників. Може бути один, два рикошету, може залетіти у ворота, може не залетіти. Так вийшло, що за короткий час кілька м'ячів таким чином забили — і тренер почав називати їх голами імені Журби.

— Як Ваша команда привітала Вас з перемогою у футбольній номінації?
— Хлопці мене тепло зустріли, дуже раді були, що гравець нашої команди отримав приз. У нас йде чемпіонат, працюємо. Ми намагаємося йти далі, не зупинятися. А з мене належить. Після кожної перемоги потрібно виставитися хлопцям, тому що завдяки їм це відбувається.

— Турнірна ситуація складається так, що тур-два — і ви перше місце забезпечите собі і де-юре, і де-факто. Як далі до плей-офф місяць-півтора тримати себе у формі? Де знаходити мотивацію?
— Потрібно знаходити. Це рівень гравців. Якщо у них немає мотивації, який сенс виходити на майданчик?

— Перше місце залізобетонне в регулярному чемпіонаті. Як не втратити мотивацію до плей-офф?
— Працювати, тренуватися, не давати спуску. Треба, щоб тренер не давав спуску, він повинен ще більше від нас вимагати, змушувати робити на високих швидкостях і все, що треба. Здобути якомога більше перемог — це також мотивація.

— Ви не обговорювали, як пройти «регулярку», залишилося п'ять матчів без поразок?
— Ми це не обговорюємо. Ми готуємося до кожної гри, у нас завдання на кожну гру — здобути перемогу і спокійно відпочивати. Думаю, на цьому не потрібно зациклюватися.

— Не ставилося завдання пройти під нуль, так?
— Колись у «Локомотиві» таке було, що «Локомотив» не програвав удома начебто або в чемпіонаті. Зацікавлювали, говорили, якщо ми виграємо в цій грі, буде рекорд — і ми програли.

— Після нічиєї з «Ураганом» 0:0 психологічно була досада, що виграшна серія обірвалася? Чи добре, що вже не такий тиск? Потрібно віддати належне «Урагану»...
— Ми спокійно поставилися до цього. І «Ураган» непогано виглядав, і ми в тому матчі не показали хорошу гру. Ми акуратно грали, хоча потрібно бути грати в свою гру, хоч і на їх полі, і не піддаватися на деякі ситуації. Ми самі винні, що так сталося.

— Запитання від читача. Про Ваші спортивні досягнення всі обізнані. Хотілося б дізнатися, коли Ви збираєтеся офіційно оформити взаємовідносини, які є зараз?
— Хороше питання. Думаю, незабаром це станеться. Стосунки є, ми вже вісім років разом.

— Сам Бог велів...
— Сам Бог велів, але штамп у паспорті мало що вирішує.

— Для дівчат, буває, багато...
— У нас в цьому плані спокійно. Зайти в РАГС, розписатися, офіційно оформити...

— Запросити друзів, чоловік 100...
— Це ж друзі і питають. (Сміється)

— Ми зустрічаємося з Вами напередодні 2017 року. Що б Ви побажали читачам Sport.ua, уболівальникам, усім громадянам України?
— Хочу, щоб весь негатив, який останнім часом накопичився в нашій країні, залишився в старому році, а в новий рік ми увійшли на позитиві, в гарному настрої, щоб у нас скрізь все налагодилося. Думаю, якщо ми будемо з позитивом на все це дивитися — буде набагато легше і все буде добре.

За матеріалами сайту Sport.ua 
Фото: ФК «ХІТ» (Київ)