Матчі першого ігрового дня Всеукраїнського фіналу АФЛУ у спорткомплексі ЦСК ЗСУ стартували на дві години раніше, ніж у спорткомплексі КПІ. Тим не менш, це не вплинуло на настрій команд одразу розпочати боротьбу за вихід до наступного раунду фінальної стадії, а саме – до етапу плей-оф.

Першими розпочали «ДСО-Поділля» та «Щит». Якщо згадати той факт, що команда з Северодонецька у цьому сезоні вже мав досвід ігор на всеукраїнському рівні (а саме – у Другій лізі), то вони вважались фаворитом цього поєдинку. Але футзалісти «ДСО-Поділля» вже на старті гри показали, що вони готові як мінімум «оскаржити» статус фаворита у цьому матчі. Принаймні, представники Тернопільщини вже у дебюті поєдинку мали дві нагоди для взяття воріт «Щита», і одна з них закінчилась голом від Вітовича. Буквально одразу вже гравці «Щита» мали момент для того, щоб зрівняти рахунок, але Лазикіну, який відомий своїми виступами за «ЛТК», не вдалося вразити ворота «ДСО-Поділля».

Взагалі треба сказати, що обидві команди одразу взяли високий темп, і це позначилось на якості гри. М’яч практично не зупинявся у центрі майданчику, і обидва колективи мали можливість змінити цифри на табло спорткомплексу ЦСК ЗСУ. Щоправда, якщо брати саме атакуючі дії, то скоріше тернополяни були ближчими до того, щоб подвоїти свою перевагу, ніж «Щит» - зробити рахунок 1:1. Тут також варто звернути увагу на те, що гравці «ДСО-Поділля» намагались грамотно грати у захисті. Принаймні, вони щільно грали зі своїми опонентами, не даючи тим можливості грати більш широким фронтом. У свою чергу, «Щит» намагався щось витиснути зі «стандартів» (а точніше – кутових), однак як не намагались представники Луганщини, а забити їм не вдавалось. Найреальніший момент для цього втратив Лазикін, який на 10-й хвилині якимось чином схибив з вбивчої позиції. А ще трохи пізніше свою майстерність у воротах «ДСО-Поділля» продемонстрував Бритковський. Однак, він був безсилий, коли Шелестинський після розіграшу штрафного зміг вразити порожній кут воріт «ДСО-Поділля». Пропущений гол змусив тернопільську команду трохи активізуватись, і вони змогли створити кілька нагод біля воріт «Щита», проте у завершальній стадії атак галичанам не щастило.   

Другий тайм обидві команди намагались розпочати активніше, але краще це вдавалося «ДСО-Поділля». Тернополяни знову зробили ставку на швидкий гол, і вони були близькими до цього, якби Бущишин не влучив у стійку. Після цього на деякий час темп гри впав, але було таке відчуття, що це ніби затишшя перед бурею. У цей проміжок часу гравці «ДСО-Поділля» контролювали гру завдяки тому, що більше володіли м’ячем. Але «Щит» відповів моментом від Шелестинського, після якого сереродонецька команда значно активізувалась. Проте, вони не змусили Бритковського капітулювати. І нереалізація моментів призвела до того, що дуже скоро Вітович оформив дубль – 2:1 на користь «ДСО-Поділля».

Логічно, що після пропущеного голу команда з Северодонецька мала би заграти більш гостріше, і Лазикін та компанія намагались це зробити. Натомість, у тернополян з’явилась можливість втікати у контратаки, і одна з них ледь не завершилась голом від Процика. Однак, рахунок залишився мінімальним, і це означало, що у «Щита» ще залишались шанси як мінімум на нічию. Ще в одному епізоді Білик не зміг як слід прийняти м’яч, щоб мати можливість залишити свій «автограф» у воротах северодончан. Взагалі варто сказати, що контр випади від «ДСО-Поділля» були дуже небезпечними, і гравцям «Щита» треба було грати більш обережно в обороні, аби не припускатися подібних провалів. Хоча не варто казати, що «Щит» у цей відрізок матчу мав тільки проблеми в обороні. Він загострював гру, йшов уперед великими силами, однак не вистачало «жовто-синім» останнього точного удару, щоб зрівняти рахунок. І все-таки за три з половиною хвилини до кінця гри сєверодонецьким футзалістам вдалося зрівняти рахунок завдяки голу Лазикіна, який все-таки отримав винагороду за свою активність.  

Нічия, вочевидь, не влаштовувала тернополян, які одразу пішли вперед, і в результаті їх суперники з Северодонецька були змушені більше грати на оборону. Це ледь не призвело до голу у виконанні Вітовича, однак, один з лідерів «ДСО-Поділля» не зміг оформити хет-трик. Але свого він все-таки досяг за 53,7 секунди до кінця гри. Тренерський штаб «Щита» одразу взяв тайм-аут, після чого «жовто-сині» одразу пішли з п’ятим. І вже перший розіграш зайвого призвів до удару від Шелестинського, але він був неточним. І фактично це стало фінальною крапкоюу першій грі ігрового дня.

Група «D» 
«ДСО-Поділля» (Тернопільська обл.) – «Щит» (Серероонецьк) – 3:2 
Голи: Вітович (2, 21, 30) – Шелестинський (12), Лазикін (27)

Якщо брати до уваги досягнення обох команд, то можна згадати, що «Феміда-Старлайф» у цьому сезоні мала досвід виступів у Кубку України, тому багатьом любителям футзалу (особливо київським) вона дуже відома. А от «Автолокомотив» особливо представляти не треба – ця команда вже неодноразово брала участь у фінальних етапах АФЛУ. Тому, можна сказати, що це було протистояння досвідчених і водночас амбіційних команд.

Старт поєдинку був за хмельничанами, які взяли гру під свій контроль і навіть могли забити швидкий м’яч, але ворота «Автолокомотива» врятувала штанга. У відповідь міг забити Кузьо, проте з цим ударом голкіперу «Феміди» вдалося впоратись. Втім, команді з Южноукраїнська здебільшого доводилося працювати на оборону, і для неї у цей час головною задачею було не пропустити. Але водночас «Автолокомотиву» вдавалося іноді вибігати у контратаки. Можна згадати момент у виконанні Андреєва, коли той пробивав головою, але домігся тільки кутового.

Про перевагу «Феміди-Старлайф» говорить і той факт, що станом на екватор першого тайму у «Автолокомотива» вже було три командних фоли, у той час як «юристи» жодного разу не порушували правила. І саме після чергового фолу «Автолокомотив» не витримав і пропустив. Найактивніший гравець у складі «Феміди», Артем Романюк, відкрив рахунок потужним ударом зі штрафного. На цьому хмельниччани намагались не зупинятись, але швидко подвоїти свою перевагу їм не вдалося. Після цього вже «Автолокомотив» спробував більше потримати м’яч на половині майданчику «Феміди», і южноукраїнцям вдалося приспати пильність своїх візаві, внаслідок чого Бельдіян зрівняв рахунок.

У якійсь мірі забитий гол додав гравцям «Автолокомотива» впевненості, і вони почати трохи частіше гостювати на чужій половині майданчику. Проте, цього разу южноукраїнцям не вдалося здобути для себе якісь дивіденди. І це могло негативно вплинути на подальший розвиток пожій саме для представників Півдня України. Гравці «Феміди» спробували перевести гру, і вже за дві хвилини до кінця першого тайму Бакалярик, знайомий за виступами у складі чернівецького «Епіцентра», показав, що його гольове чуття нікуди не ділось. Саме він вивів «Феміду» вперед. Южноукраїнці занервували, і в результаті за 43,9 секунди до кінця першої 15-хвилинки вони привезли собі п’ятий фол. А це означало, що тепер треба було грати надто обережно. З цією задачею «Автолокомотив» зміг впоратись…

Після перерви «Автолокомотив» трохи активізувався. Це було видно і по тому, що ця команда намагалась грати першим номером, і по тому, як вони намагалася застосовувати високий пресинг, коли м’яч був у гравців «Феміди-Старлайф». Але проблема в тому, що у представників Миколаївської області бракувало точного удару, який міг би бути логічним підсумком проведеної роботи. Хоча певний зиск з такої гри також був, адже «Феміда-Старлайф» перестала більш активно грати на чужій половині майданчику. По такій грі тепер саме «юристам» доводилося показувати своє вміння грати на контратаках. Однак, у другому таймі здебільшого хмельниччани були змушені оборонятись, особливо коли на вістрі атаки «Автолокомотива» знаходився Спотар, який дуже часто загрожував воротам Купчанка. Саме Спотар мав дуже шикарний момент для того, щоб зрівняти рахунок у середині другого тайму. Однак, 17-й номер «залізничників», опинившись практично навпроти Купчанка, примудрився пробити вище воріт.

Покарання прийшло на 24-й хвилині, коли влучний удар вдався Люблінському, знайомому вболівальникам за виступами у «Соколі». Після цього «Автолокомотив» мав би ще більше активізуватись, але натомість він отримав ще один гол у свої ворота – Бакалярик відзначився дублем. Власне кажучи, це спонукало тренерський штаб «Автолокомотива» взяти тайм-аут, щоб внести якісь корективи. Тобто, по такій грі, можливо, було би логічно випустити п’ятого, але южноукраїнці не поспішали випускати зайвого гравця. Вони намагалися скоротити рахунок у рівних складах, і навіть мали для цього нагоду, але Бельдіян невлучно пробив зі штрафного. А коли на 28-й хвилині Маковійчук реалізував пенальті та зробив рахунок 5:1 на користь «Феміди-Старлайф», то фактично в цій грі все стало зрозуміло. І тільки після цього «Автолокомотив» пішов з п’ятим польовим, і в одній з атак у штучній більшості Халаїм після розіграшу штрафного все-таки скоротив рахунок. У відповідь вже хмельниччани пішли з зайвим гравцем, але тут «юристи» мали на меті більше потримати м’яч, щоб спокійно довести гру до перемоги. В принципі, їм це вдалося. 

Група «Е»  
«Феміда-Старлайф» (Хмельницький) – «Автолокомотив» (Южноукраїнськ) – 5:2 
Голи: Романюк (7), Бакалярик (13, 25), Люблінський (24), Маковійчук (28 – з 6-метрового) – Бельдіян (10), Халаїм (29)

Фактично без розвідки боєм розпочали очну зустріч «Колесо-Центр» та «Тарасівка». І запорожці на старті були трохи активнішими, що ледь не вилилось у забитий м’яч. Однак, гравці «Тарасівки» не тільки встоялиа і створили свій момент у відповідь. Це зумовило таку ситуація, що гра пішла на зустрічних курсах. Аби трохи заспокоїти атакувальний пил «Тарасівки», «Колесо-Центр» вирішив вже на 3-й хвилині підключити Сидоренка п’ятим польовим. Але цей розіграш нічого не приніс. Більше того – під час одного з переходів «Колесо-Центра» до атаки проти Сидоренка сфолив Мансуров, і після цього запорожці вирішили поки не залучати п’ятого, а будувати атаки у рівних складах. І це чемпіонам Запоріжжя вдавалося. Однак, також варто відзначити і контратаки «Тарасівки», в яких здебільшого наконечником виявлявся Кочура. Але, незважаючи на такі небезпечні епізоді у двох команд, рахунок на табло спорткомплексу ЦСК ЗСУ залишався не відкритим. Але на 11-й хвилині дуже хорошу нагоду все-таки «розмочити» його мав Добровольський, який невідомо яким чином не зміг влучити у порожній кут воріт «Тарасівки». А взагалі варто відзначити, що обидві команди намагались відповідати моментом на момент, і від цього гра, незважаючи на «бублики» на табло, виглядала жвавою та цікавою.

У такому ж ключі гра продовжилась і після перерви. Так само виникали моменти у воріт обох команд. І ставало зрозуміло, що долю протистояння може вирішити єдиний гол. Тільки було одне питання: хто його заб’є? Адже судячи з тих швидкостей, які були запропоновані обома колективами, вони не погоджувались на нічию. І на 21-й хвилині наддосвідчений Раміс Мансуров дуже класно зіграв індивідуально і створив перший гол «Тарасівки». Той же Мансуров розпочав атаку, яка могла привести до другого голу у ворота «Колесо-Центру», але м’яч після удару Паньковського влучив у штангу.

Запорожці після пропущеного голу прогнозовано пішла вперед великими силами, і це, відповідно, стало хорошою можливістю для «Тарасівки» пограти на контратаках. І така гра була вигідна саме представникам Кіровоградщини. Хоча варто відзначити, що коли «Колесо-Центр» почав тиснути, то дуже вдало у воротах «Тарасівки» грав Кожухар. А його колега по воротарському цеху, Сидоренко, кілька разів намагався підключитися п’ятим до атак запорізької команди, проте жодних дивідендів це не принесло.

З плином часу атаки чемпіонів Запоріжжя ставали ще потужнішими, але Кожухар своїми «сейвами» наближав «Тарасівку» до перемоги, а себе – до «шатауту». Його впевнені дії неодноразово зводили нанівець усі спроби «Колесо-Центру» бодай би зрівняти рахунок. Врешті-решт, номінальні господарі поєдинку спробували зіграти вп’ятьох на останній хвилині матчу, але вдала гра «Тарасівки» в обороні принесла їй мінімальну перемогу.   

Група «F» 
«Колесо-Центр» (Запоріжжя) – «Тарасівка» (Кіровоградська обл.) – 0:1 
Голи: Мансуров (21) 
Попередження: Добровольський (22) – Барбанов (27) 

За підсумками першого туру у тернопільської команди з’явились реальні шанси фінішувати у своїй групі на першому місці. Для цього треба було лише перемогти миколаївський «Орексім», який тільки розпочинав свій шлях на Всеукраїнському фіналі АФЛУ. Але так сталося, що миколаївцям вдалося вже на 2-й хвилині відкрити рахунок завдяки Климку. І вже від цього обом командам довелося «танцювати». Звичайно, «ДСО-Поділля» не влаштовував такий перебіг подій, тому тернополяни змушені були йти вперед великими силами. Але гравці «Орексіму» виявились готовими до такого і запропонували у відповідь свою гру, спрямовану на ворота суперника. В результаті на майданчику спорткомплексу ЦСК ЗСУ точилася справжня чоловіча боротьба, в якій було все: і моменти біля обох воріт, внаслідок чого рахунок міг у будь-який момент змінитись у будь-яку сторону, і гра на межі фолу, а іноді і поза нею. В результаті по ходу першого тайму і «Орексім», і «ДСО-Поділля» змогли назбирати по-п’ять фолів., і їм треба було якомога обережніше грати. Однак, Вітович, вочевидь, цього не зрозумів і привіз своїй команді шостий фол. Міг Севодняєв подвоїти перевагу «Орексіму», однак не зміг переграти Бритковського з 10-метрової позначки. Покарати своїх суперників за цю хибу гравцям «ДСО-Поділля» у той час, що залишився до перерви, не вийшло. Тому, вони, вочевидь, вирішили перенести це питання на другий тайм.

І дійсно – тернополяни значно активізувались після перерви, і у воріт Чоларія ставало дедалі гарячіше. Тому, по такій грі футзалістам «Орексіму» треба було розраховувати на вдалі контратаки. Однак, варто зазначити, що саме контратакуючих дій миколаївцям і не вистачалоВони довгий час відпрацьовували в обороні, намагаючись усіма правдами і неправдами відстояти потрібний результат. І треба віддати належне гравцям з Миколаєва, які гідно тримали оборону, а на 22-й хвилині могли би і подвоїти свою перевагу, якби Климко не влучив у «стінку» після удару зі штрафного. По суті, у «орексімівців» була тільки одна задача – вистояти під тиском «ДСО-Поділля». А на 24-й хвилині миколаївцям вдалося втілити у гол одну з небагатьох своїх контратак – відзначився Резнічек.

По такій грі та по такому результату тернополянам залишалося тільки ризикувати. І вони дійсно пішли вперед великими силами, оголюючи тили. Внаслідок цього «Орексім» ледь не забив третій м’яч, але не зміг реалізувати вихід 2 в 0. А от тернопільським футзалістам таки вдалося домогтися свого – на 26-й хвилині у ворота Чоларія був призначений 6-метровий, який холоднокровно реалізував Гринченко. А це означало, що тернополян з’явилась надія на порятунок. Однак, проблема в тому, що їм не завжди вдавалося контролювати м’яч, і це призводило до обрізок, якими, щоправда, не користались гравці «Орексіму». За три хвилини до кінця матчу в обох команд знову було по п’ять фолів. І знову «ДСО-Поділля» та «Орексіму» треба було грати обережніше. Однак, з обережністю в обох колективів були проблеми. Вже на 28-й хвилині «Орексім» привіз собі дабл-пенальті, однак Чоларія впорався з ударом від Грінченка та добиванням від 29-го номера «ДСО-Поділля». А вже за хвилину тернополяни сфолили вшосте. І вже шанс забити «десятку» отримали миколаївці. Климко виконав «вирок». Так рахунок став 3:1 на користь «Орексіму», і у «ДСО-Поділля» залишалось дуже мало часу, щоб виправити ситуацію в цій грі. І як не намагались тернопільські футзалісти врятувати гру, та зробити цього «фіолетово-білим» не вдалося.  

Група «D» 
«Орексім» (Миколаїв) – «ДСО-Поділля» (Тернопільська обл.) – 3:1 
Голи: Климко (2, 29 – з 10-метрового), Резнічек (24) – Гринченко (26 – з 6-метрового 
Попередження: Козлов (26) - Левчик (5), Вітович (13), Мострянський (22) 
На 13-й хвилині Севодняєв («Орексім») не реалізував 10-метровий (воротар) 
На 28-й хвилині Гринченко («ДСО-Поділля») не реалізував 10-метровий (воротар)

Після поразки у першому матчі від «Феміди-Старлайф» гравцям «Автолокомотива» треба було зробити правильні висновки та вийти на гру проти «Viva Cup» з наміром попсувати нерви одному з фаворитів турніру. І можна сміливо сказати, що по  ходу першого тайму южноукраїнцям вдавалося це робити. Принаймні, вони заробили на старті гри небезпечний штрафний та «гірчичник» для Панасенка, однак, не змогли з цього витиснути максимум. Окрім того, гравці «Автолокомотива» створили кілька цікавих контратак. Але склалося враження, що харків’яни були готовими до такого розвитку подій. В вже скоро «зелено-чорні» відповіли двома голами у ворота «Автолокомотива». Здавалося, що ці два взяття воріт негативно позначаться на грі южноукраїнської команди. Але віддамо належне «залізничникам», які не знітились і дуже швидко відквитали один гол. Зробили це представники Миколаївщини після розіграшу кутового – саме тоді м’яч знайшов Сколотія, і капітан «Viva Cup» зрізав м’яч у свої ворота.

Разом з тим, слід відзначити, що незважаючи на пропущений гол, харків’яни грали тактично грамотно як у захисті, так і в атаці. Особливо відзначимо атакувальні комбінації підопічних Романа Перадзе. Все-таки, дається взнаки досвід гравців «Viva Cup», адже багато хто з футзалістів цієї команди встиг пограти на високому рівні. Тому, і не дивно, що представники Слобожанщини робили все для того, щоб грати першим номером. Але, незважаючи на це, за дві хвилини до кінця першого тайму Удова ледь не зрівняв рахунок – він обіграв Чеканова, але не зміг влучити у ворота майже з нульового кута. Ще один момент у «Автолокомотива» був під завісу першого тайму, коли після кутового пробивав Спотар, але його удар був дуже неточним. Це свідчило про те, що южноукраїнці не збираються віддавати очки харків’янам просто так.

Вочевидь, у перерві матчу наставник «Viva Cup» Роман Перадзе зміг вказати своїм підопічним на помилки. Про це свідчив небезпечний момент, який на початку другого тайму створив Рибак. Але згодом «Автолокомотив» вирівняв гру та перевів її ближче до центру майданчику. І це змусило гравців «Viva Cup» трохи відійти подалі від воріт Шитова. Однак, у харків’ян знайшовся інший «козир» - це індивідуальні дії гравців. Саме завдяки цьому Масленніков на 19-й хвилині зміг пройти до володінь Шитова та пробив здалеку – 3:1. А ще за кілька миттєвостей Сорін, здійснивши перехоплення, фактично вийшов на побачення з голкіпером «Автолокомотива» та переграв його.

Забивши четвертий гол, харків’яни не зупинились і продовжили надалі грати першим номером. Дуже хороші моменти мав Васильєв, який двічі пробивав по воротах Шитова, але не зміг влучити у «рамку». Після взятого тайм-ауту «Автолокомотив» вирішив спробувати пограти з п’ятим, але дуже швидко пропустив у порожні ворота від Абакшина. І це – 5:1. Одразу «залізничники» вирішили відмовитись від гри у штучній більшості. Але навіть у рівних складах «Viva Cup» виглядав більш небезпечно, ніж «Автолокомотив». Згодом харків’яни вирішили пограти з п’ятим, і це дозволило їм більше тримати м’яч у себе. Однак, тільки у обороні «Автолокомотива» з’являлись шпарини, так одразу слобожанці намагались цим скористатись. Але ще раз змусити Шитова капітулювати підопічним Романа Перадзе не вдавалось. Однак, на останній хвилині «Viva Cup» здобув   

Група «Е» 
«Автолокомотив» (Южноукраїнськ) – «Viva Cup» (Харків) – 1:6  
Голи: Сколотій (7) - Абакшин (6, 22), Терентьєв (7), Масленніков (19), Сорін (20), Панасенко (30 – з 6-метрового)  
Попередження: Панасенко (1)

Поєдинок між «Тарасівкою та «Андріївкою» не відбувся.

Група «F» 
«Тарасівка» (Кіровоградська обл.) – «Андріївка» (Полтавська обл.) +:- 

Враховуючи той факт у нашому ігровому марафоні відбулась невеличка перерва, пов’язана з тим, що не була зіграна гра між «Тарасівкою» та «Андріївкою» (остання команда взагалі не приїхала на змагання), «Орексім» та «Щит» отримали більше часу для того, щоб підготуватись до очної зустрічі. Особливо це стосувалося команди з Северодонецька, яка програла у своєму першому матчі на турнірі. Як у післяматчевому інтерв’ю розповів один з лідерів «Щита», Микита Лазикін, у його команди було мало часу на відпочинок, оскільки напередодні сєверодонецький колектив зіграв поєдинок у рамках Другої ліги і не встигли відновитись. Але після поразки від «ДСО-Поділля» у «жовто-синіх» було достатньо часу для того, щоб проаналізувати свою першу гру на Всеукраїнському фіналі АФЛУ, зробити висновки та вийти на гру з «Орексімом» більш свіжими. Що стосується «Орексіму», то ця команда мала хороший шанс для того, щоб виграти свою групу. Для цього треба було перемагати представників Луганщини.

Сама гра почалася з розвідки боєм. Обидві команди наче не поспішали форсувати події. І це позначилось на створенні моментів, яких було дуже мало. Варто в цьому плані сказати, що фактично перший небезпечний момент на дві команди був створений на 6-й хвилині, коли Соломонов вийшов на ударну позицію, однак не зміг влучити у ворота «Щита». Натомість, северодонецька команда скористалася своїм моментом сповна. Це Лазикін нагадав усім про свої навички бомбардира. Миколаівці після цього пропущеного голу наче «прокинулись» і почали думати, як би по швидше відігратись. Вдалося це їм зробити на 9-й хвилині, коли після розіграшу кутового відзначився Резнічек.

В принципі, нічия влаштовувала «Орексім», але навряд чи вони хотіли здобути для себе завдання-мінімум. Вони хотіли взяти максимум. Логічно, що таке ж бажання мав і «Щит». Тому, не дивно, що обидві команди намагались діяти з максимальним акцентом на загострення. Але, незважаючи на зусилля «Щита» та «Орексіма», нікому не вдавалося схилити шальки терезів на свою користь. Тим не менш, незадовго до перерви Шелестинський вивів «Щит» вперед. Він наважився на удар здалеку, а Чоларія не зміг належним чином зреагувати у ближньому куті.

Такий перебіг подій спонукав «Орексім» до активних дій на початку другого тайму. Але ситуація на майданчику склалася таким чином, що «Щит» трохи притиснув своїх візаві, і миколаївцям довелося попрацювати, щоб перевести гру подалі від своїх воріт. Однак, з плином часу «Щит» починав грати ще активніше, і скоріше вони були близькими до того, щоб зміцнити свою перевагу, ніж «Орексім» - до того, щоб зрівняти рахунок. Але потім ситуація на паркеті спорткомплексу ЦСК ЗСУ трохи змінилась. «Орексім» спробував перебрати ініціативу до себе, а це була можливість для «Щита» пограти на контратаках. І це було логічно, адже відіграватись треба було саме «орексімівцям». Тому, не дивно, що миколаївські футзалісти все-таки посилили тиск. І це принесло свої плоди: Федорченко на 24-й хвилині зрівняв рахунок.

І тепер «Щит» мав би щось придумати, аби спробувати схилити шальки терезів на свою користь. Гра суттєво пришвидшилась, але з цього, мабуть, більше зиску мав не «Щит», а «Орексім». Северодонецька команда відповіла на це тим, що почала грати з п’ятим. І фактично перший розіграш зайвого гравця міг принести результат гравцям з Луганщини, якби Лазикін пробив трохи точніше. «Орексім» відповів на це голом Климка, який спочатку прийняв м’яч на «стовпа», потім віддав пас, відкрився під передачу і, врешті-решт, забив. «Щит» продовжив грати вп’ятьох, але не міг втілити свою перевагу в одного гравця у гол. Натомість, «Орексім» міг забити ще раз, і він це все-таки зробив за дві секунди до кінця Федорченко зняв усі питання щодо переможця у цій грі та володаря першого місця у групі «D».    

Група «D» 
«Щит» (Северодонецьк) – «Орексім» (Миколаїв) – 2:4 
Голи: Лазикін (7), Шелестинський (15) – Резнічек (9), Федорченко (24, 30), Климко (28)

Враховуючи той факт, що матч між «Андріївкою» та «Колесо-Центр» не відбувся, то поєдинок між «Фемідою-Старлайф» та «Viva Cup» закінчував програму першого ігрового дня Всеукраїнського фіналу АФЛУ у спорткомплексі ЦСК ЗСУ. І одразу цей поєдинок можна було назвати центральним за підсумками всього дня. Не тільки тому, що у протистоянні між цими командами вирішувалась доля першого місця у групі «Е». Просто це був двобій двох дуже амбіційних колективів, які розглядаються серед претендентів на нагороди нинішнього Всеукраїнського фіналу.

Хмельниччани фактично з перших хвилин заволоділи ініціативою. Це вилилося у дуже небезпечні моменти біля воріт Гетманського, якому кілька разів доводилося вступати у гру та виручати своїх партнерів по команді. Ще одним мінусом для харків’ян був той факт, що протягом чотирьох стартових хвилин гри вони здобули до свого пасиву чотири фоли. Зрештою, підопічні Романа Перадзе змогли створити кілька небезпечних нагод біла воріт Купчанка, однак ані Абакшину, ані Панасенку не вдалося відкрити рахунок. Але це вдалося зробити Васильєву, який потужно пробив у дальню від Купчанка «дев’ятку». І буквально тут же харків’яни ледь не пропустили – Маковійчук опинився буквально на побаченні з Гетманським, але пробив мимо воріт. Як він не забив – невідомо. Тим не менш, цим моментом «Феміда-Старлайф» показала, що здаватись вона анітрохи не збиралась. Але помилка у захисті після розіграшу «стандарту» призвела до голу Абакшина, який замкнув простріл на дальню штангу після прострілу з правого флангу – 2:0.

По суті, це вже був тривожний «дзвіночок» для хмельничан, якщо вони хотіли все-таки посісти перше місце у групі. Подоляни наче почули цей «дзвінок», але не могли нічого зробити з обороною «Viva Cup». Окрім того,спокійно у воротах харківської команди грав Гетманський. Все це давало слобожанцям можливість контролювати гру. Але за 21,1 секунду до перерви Маковійчуку таки вдалося змусити Гетманського капітулювати. І це означало, що другий тайм мав стати не менш цікавим та драматичним.

Другий тайм розпочався з двох поспіль ударів Бойка по воротах «Viva Cup», який у другому таймі захищав Чеканов. І якщо з першим ударом капітана «юристів» голкіпер харків’ян впорався, то друга спроба 2-го номера вийшла неточною. Це був прямий натяк на те, що «Феміда-Старлайф» у другій 15-хвилинці мала бажання як мінімум зрівняти рахунок. У відповідь Тарас Рибак ледь не зробив рахунок 3:1 на користь «Viva Cup», але м’яч після його удару пролетів поруч з дальнім кутом воріт Купчанка.

Хоча обидві команди намагались поєднувати вдалі дії в обороні та атаці, та було зрозуміло, що гол у будь-які ворота суттєво змінить малюнок гри. Але у той же час варто відзначити, що з плином часу харків’яни потроху почали грати другим номером. Принаймні, про це свідчили їх спроби організувати кілька контр випадів після невдалих атак «Феміди-Старлайф». А коли другий тайм підходив до свого екватору, то в обох команд почались емоції, що позначилось і на кількості командних фолів.

Як і передбачалось, забитий гол суттєво змінив хід гри. На 24-й хвилині Бродзянський зміг зрівняти рахунок, і буквально тут же Сколотій ледь не вивів «Viva Cup» вперед. Разом з тим, «Феміда-Старлайф» все-таки намагалась більше грати першим номером та шукати можливість для того, щоб схилити шальки терезів на свою користь. Так, міг забити Маковійчук, але з його ударом впорався Чеканов. Ближче до кінця зустрічі стало зрозуміло, що «Viva Cup» зовсім не проти звести матч до нічиєї, яка на руку саме харківській команді. Хоча водночас вони продовжували щось створювати біля воріт Купчанка. А от хмельничанам ніяк не вдавалося провести результативну атаку, щоб здобути перемогу на останніх секундах поєдинку. Зрештою, фінальна сирена зафіксувала нічию, яка вивела «Viva Cup» на перше місце у групі «Е».

Група «Е» 
«Viva Cup» (Харків) – «Феміда-Старлайф» (Хмельницький) – 2:2 
Голи: Васильєв (8), Абакшин (11) – Маковійчук (15), Бродзянський (24) 
Попередження: Бродзянський (13)

Матч між «Колесо-Центром» та «Андріївкою» не відбувся.

Група «F» 
«Андріївка» (Полтавська обл.) – «Колесо-Центр» (Запоріжжя) -:+

23 березня у спорткомплексі ЦСК ЗСУ відбудуться такі поєдинки:

1/8 фіналу 
12.30. «Орексім» (Миколаїв) – «Енергія» (Житомир) 
13.30. «Viva Cup» (Харків) – «Щит» (Северодонецьк) 
14.30. «Тарасівка» (Кіровоградська обл.) – «Феміда-Старлайф» (Хмельницький) 
15.30.  «ДСО-Поділля» (Тернопільська обл.) – «Колесо-Центр» (Запоріжжя) 
Чвертьфінали 
16.30. «Орексім» / «Енергія» - «Viva Cup» / «Щит» 
17.30. «Тарасівка» / «Феміда-Старлайф» - «ДСО-Поділля» / «Колесо-Центр»

Артем Терентьєв, спеціально для прес-служби АФЛУ