У ФК «АРПІ Запоріжжя» вже позаду напружений режим підготовки та старт в офіційному сезоні. Яким видався дебют оновленого колективу на національній арені, наскільки складно було звикнути до нових умов і партнерів по команді? На ці та деякі інші питання дав відповіді новобранець запоріжців, досвідчений воротар, який має досвід виступів у клубах елітного дивізіону, - Іван Гурко. До слова, майстерність Івана заслужено оцінили організатори турніру «Кубку Губернатора», за підсумками якого Гурка було визнано найкращим воротарем.

- Наскільки комфортно почуваєте себе в новому колективі?
- Почуваю себе нормально. Вже трохи звик до нового міста, партнерів по команді, умов тренувального процесу. Жодних проблем з адаптацією у мене не було. З нетерпінням чекаю початку Першої ліги. Не приховую, хочеться допомогти новому клубу у вирішенні поставлених перед нами завдань.

- У багатьох ігрових видах спорту якісний результат отримують ті колективи, в яких воротар знаходить порозуміння зі своїми партнерами у захисних діях… 
- Ви маєте рацію. Під час матчів завжди треба розмовляти з гравцями, давати підказки і відчувати взаєморозуміння. З дисципліною в «АРПИ» проблем немає. В усіх бувають помилки - і у мене, і у захисників. Однак, ми намагаємося розбирати недоліки і працювати над їхнім виправленням. Для того, щоб нова команда заграла як цілісний механізм - треба трохи часу. У нас його мало, тому ми намагаємося форсувати події.

 - Не секрет, що тебе разом з Андрієм Чудновим керівництво «АРПІ Запоріжжя» брало для підсилення команди. Наскільки відчувається вантаж відповідальності у цьому плані?
- Якщо клуб запрошує гравця з іншого міста, то, безперечно, від нього чекають якісно виконаної роботи. У нас є чіткий план на сезон і ми повинні віддати багато сил для його виконання. У чемпіонаті достатньо серйозних суперників, тому легко не буде. Мені, як і іншим хлопцям, треба багато працювати, щоб виправдати покладені на мене надії. Я це чудово розумію.

- Наскільки вдало вписався у план підготовки домашній турнір «Кубок Губернатора» за участю команд Екстра-ліги? Оцініть його користь для команди.
- Ці змагання принесли багато користі, оскільки нам треба було подивитися на себе на фоні команд елітної групи. Був такий момент, коли для команд Екстра-ліги був не за горами старт у чемпіонаті, а для нас турнір став тренувальним і підготовчим етапом, оскільки до початку сезону залишалося багато часу. Тобто, суперники на той момент були в оптимальній формі, а ми тільки набирали необхідні ігрові кондиції. Але, незважаючи на це, ми зіграли гідно і не загубилися на тлі хороших, навчених команд. У нас був хороший настрій, ми грали удома, усі хлопці хотіли проявити свої кращі якості, і, на мою думку, частково це вдалося. 

- Які враження від двох поєдинків з «Nick&Ars» у розіграші Кубка України?
- Для нас це був дуже неоднозначний початок сезону. У Харкові команда провела два абсолютно різних тайми. Перший ми провалили, і це дійсно відчувалося. Дебютний виїзд, дорога, новий зал, покриття, складно сказати, що більшою мірою вплинуло на нас. Тим не менш, після перерви команда заспокоїлася і показала вдалу гру. Друга зустріч теж справила неоднозначне враження. Гольових моментів вистачило б на два поєдинки, і ми могли знімати усі питання відносно виходу до наступної стадії, але так вийшло, що до завершення матчу всі дуже серйозно нервували. Як підсумок, нервова кінцівка, яка принесла нам позитивний результат. Ці протистояння показали, що команді треба багато працювати!

- Що можеш сказати з приводу наступного суперника у розіграші національного Кубка - дніпровського «ДКМ»?
- Я бачив їхні поєдинки з «Сумихімпромом». Варто звернути увагу на те, що діями команди керує досвідчений граючий тренер Павло Пічкуров, який працював свого часу наставником покровського клубу «Титан». Є хлопці, які пограли в Екстра-лізі. Команда мало пропускає, тому легко нам не буде.

- Іване, чим тебе можна зацікавити окрім футзалу? Як проводите вільний час? 
- Я мало чим відрізняюся від більшості професійних спортсменів, в яких практично весь час займають тренування, матчі та відновлення після них. Можу фільм подивитися з дівчиною, трансляцію баскетбольного або футзального матчу. Люблю прогулюватися, коли є вільний час або вихідний. Загалом, все як в усіх (посміхається).

- Почекайте, у своїх спортивних пристрастях Ви не згадали тему великого футболу!
- Зізнаюся чесно, футзал мені приносить більше задоволення, ніж великий футбол. Не надто їм цікавлюся. Мені іноді навіть приємніше дивитися баскетбол, ніж футбол. Тим не менш, поєдинки плей-оф Ліги чемпіонів з футболу намагаюся не пропускати. Там вже є рівень і те, за що люблять цей вид спорту - справжнє видовище.

- Добре, коли в команді є земляки? Це я про Андрія Чуднова.
- Ми з Андрієм дружимо ще з дитячої школи. У Харкові довго грали в одній команді (МФК «Моноліт» - прим.). Розпочинали ще з Першої ліги, коли клуб називався «ЖБК», потім вишли до Вищої ліги також разом. Він є одним з моїх кращих друзів, тому, звичайно, з психологічної точки зору чудово, коли поруч з тобою знаходиться перевірена довгими роками дружби людина.

- Наостанок хочеться почути думку діючого воротаря, який працює під керівництвом у минулому титулованого голкіпера? У чому бачите користь такого тандему?
- Для нас з Артемом Ушаковим такий факт - це чудова школа. Олег Олександрович Зозуля ділиться досвідом і вказує на недоліки у роботі. Можливо, ми б і самі їх зрозуміли, але лише з часом (посміхається). Однак, коли тренер відразу чітко вказує на помилки, то це зовсім інша справа! Інформація набагато легше сприймається, адже він має величезний досвід гравця і розуміння матчу, який відбувається в той або інший момент. В Україні взагалі біда з тренерами воротарів, і це явний недолік у роботі. Втім, причина, звичайно ж, лежить у фінансовій площині, оскільки усі клуби намагаються зекономити. Нам у цьому сенсі пощастило (посміхається). Наскільки ефективною буде співпраця - покаже майбутній сезон.

Для довідки: Іван Гурко народився 27 липня 1987 року у Харкові. Виступав за місцевий «Моноліт» та рівненський «Кардинал».

За матеріалами прес-служби ФК «АРПІ Запоріжжя» ​