13 квітня у Вінниці, в міському палаці мистецтв «Зоря», відбулося урочисте нагородження переможців та призерів футзальних чемпіонатів, які проводяться Асоціацією футзалу Вінницької області. Ця подія підбила підсумки футзальному сезону, який на Вінниччині проходив з листопада по квітень. Саме з розмови про цей захід почалося ексклюзивне інтерв’ю, яке президент Асоціації футзалу Вінницької області Дмитро Руденко дав офіційному сайту Асоціації футзалу України.

- Чи можна цю подію вважати офіційним закриттям сезону?
- Так, закриваємо сезон саме нагородженням. Очікуємо, коли завершаться всі змагання – дитячі, серед дорослих, серед жінок, і збираємо усіх в один зал, що люди побачили один одного, щоб побачили, наскільки в нас футзал масовий вид спорту. Цього разу у нас був повний зал, і ми тільки 500 чоловік нагородили. Це були люди, які займали перші, другі та треті місця.

- Подібний захід – це вже традиція в Вінниці, чи так було вперше?
- Це вже традиція, і цей захід планувався нами одразу. Спортсмени змагаються для чого? Щоб перемогти і показати, що ти – кращий. Зайняти якесь високе місце, і якось це має бути відміченим організаторами. Це має бути якісна подія, це повинно для кожного спортсмена запам’ятатися. Хтось регулярно виграє, займає призові місця, а хтось, можливо, раз в житті піднявся на п’єдестал. Цим заходом ми, по-перше, відмічаємо спортсменів, які приймали участь у змаганнях, а по-друге, придаємо статусності нашому чемпіонату. 

- До речі, на цьому нагородженні були відзначені 15 дитячих команд та 12 команд серед дорослих. Чи не забагато лауреатів, адже це трохи менше, ніж третина від загальної кількості учасників?
- Ми нагороджували призерів чемпіонату міста, призерів обласної футзальної Суперліги. В чемпіонаті міста у нас чотири ліги, і переможці у всіх них мають бути нагороджені. Щодо дітей, то там нагороджувалися команди по різним віковим категоріям.

- Якщо ми вже так ретельно зачепили цю подію, навряд чи вона обмежилась лише врученням дипломів, кубків та медалей. Якщо це робити навіть повільно, то достатньо максимум півгодини, і навряд чи варто заради такої кількості часу збирати велику кількість людей.
- Ми запросили на цей захід представників місцевої влади, місцевого спорткомітету. Виступали дівчата, які займаються художньою гімнастикою. Були запрошені і виступали два дитячі ансамблі, так що, для призерів спортивних змагань була підготовлена чудова культурна програма. До речі, на YouTube є повне відео всього заходу, яке тривало півтори години. Було зроблене все, щоб люди, які протягом сезону добре попрацювали, отримали задоволення від урочистого нагородження. 

- Як би там не було, це гідне завершення сезону, і подібне, до речі, далеко не в кожному регіоні проходить. Не могли б Ви декілька слів сказати про лауреатів, переможців турнірів в своїх лігах?
- Перш за все, хотів би сказали, що чемпіонат в цьому році у нас був дуже цікавим. Лігами ми вирівняли рівень команд, які в них грають, і в кожній лізі переможець та призери визначалися в останньому турі. Люди жили футзалом, інтрига тривала до останніх матчів. Тож, всі чемпіони заслужено зайняли свої місця.

«ВінАвтоЦентр», переможець Третьої ліги – це команда, в якій зібралися хлопці, в особі автоцентру знайшли спонсора і дуже гідно відіграли протягом всього чемпіонату. Переможець Першої ліги - «Арена» - цікава команда, раніше грала під іншою назвою, це команда однодумців, зібралися, билися, тренувалися для того, щоб перемогти. Про них ще можна сказати, що участь у футзальному турнірі надихнула їх на те, щоб зайтися розробкою власного бренду спортивного одягу, будуть шити екіпіровку для футболу та футзалу. Чемпіон Другої ліги «Білозгар» – у нас є молокозавод в 10 км від Вінниці, назва команди, яка зазвичай, відповідає або спонсору, або підприємству.

Найсильнішою командою Вищої ліги став «Сатурн» з Вапнярхи, селища міського типу – дуже цікава команда. Вона в нас грає у всіх змаганнях. Вапнярха – це залізничний центр, який знаходиться в 100 км від Вінниці. Кожні вихідні команда приїжджає до Вінниці. Раніше таке було, що вони просили, щоб ми їм ставили декілька ігор на день. Але зараз в них з’явилися амбіції, і вони грали по одній грі в день. І це, як бачимо, принесло їм результат.

Загалом, хотів би сказати слова подяки футболістам всіх команд, лікарям, арбітрам, а також людям, які збирають команди, які вкладають в футзал гроші. Велика за це подяка – всі вони роблять велику справу.

- Для переможців ліг є у вас в регламенті обов’язкова вимога, щоб вони підвищувалися в класі?
- Щодо третьої, другої та першої ліг у нас вимоги нескладні, тому тут переходи до більш рейтингової ліги є. А ось у Вищій лізі вимоги до команд високі. Команди зобов’язані мати два комплекти форми, мати манишки – не кожна команда фінансово потягне Вищу лігу. Цього року вища ліга була сформована з команд, які фінансово були достатньо спроможними.

- Після цього саме час поговорити про структуру змагань. У відкритому чемпіонату міста приймають участь команди і з районів?
- Це наш головний турнір в області. Є ще окреме змагання – Суперліга з футзалу, в якій грають з роз’їздами. У відкритому чемпіонаті міста грає до п’яти команд з області. Загалом в ньому чотири ліги, в яких цього року грало 55 команд. Кожного року приходять нові команди – люди збираються у дворах і приходять до нас грати в футзал.

- Змагання з футзалу для жінок є у Вінниці?
- Всього в чемпіонаті грали 5 команд, в тому числі три - з районів. Перемогла, правда, команда з Вінниці. Дуже непогана в нас команда, ми навіть замислюємося над необхідністю зробити з неї професіональну команду.

До цікавих футзальних змагань, які є в місті, додав би ще IT-лігу. Десять команд грають вже 13-й сезон, навіть можна сказати, що це ті люди, які народили футзал в Вінниці, першими почали ним займатися. 

- Які фінансові витрати команд, які приймають участь у відкритому чемпіонаті? Чи залежить вступний внесок від ліги, в якій грає команда?
- Так, є в нас градація. Але тут мушу сказати, що команди, які становляться переможцями, отримують фінансовий бонус. За перше місце 5000 гривень, за друге 3000 гривень, і за третє місце 2000 гривень. Внески – команди з Вищої ліги сплачували 7000 гривень, Першої ліги – 4500, Другої – 3500, і Третьої – 3000 гривень. Команди сплачуть внески і більше не несуть ніяких витрат.

- Як проходить арбітраж змагань? Чи були протягом сезону конфліктні моменти, якщо так, то як вони вирішувалися?
- Є у нас арбітри, які судять і футбол, і футзал. Тут можна людей зрозуміти – влітку вони судять футбол, взимку – футзал. Ми можемо пишатися тим, що наш 18-річний хлопець Максим Слободянюк, який у нас починав судити, коли йому було лише 16, а сьогодні він вже судить Першу та Екстра-лігу. Він і Олександр Сидорук, який також працює в Екстра-лізі, проводять щотижневі семінари. І великий плюс в тому, що матчі в нас знімаються на відео, а потім обов’язково розбираються спірні моменти.

Цього сезону хотів би відмітити толерантність команд. Перший рік нам було дуже складно, команди поводили себе так, як вважали за потрібне. Але з введенням жорсткої системи покарань нам вдалося все привести в нормальне русло. Позаторік у нас був випадок, що навіть приїжджала виїзна колегія Асоціації футзалу України і розбирала тут наші моменти, були конфлікти. Сьогодні все по-іншому – команди толерантні, нормально ставляться один до одного, з розумінням ставляться до арбітрів. Тож конфліктів та суттєвих проблем не було.

- В дитячих турнірах на Вінниччині приймають участь більше, ніж 40 команд. Вони тривають протягом сезону, чи це кілька окремих короткострокових змагань?
- Якщо бути точним, то 48 команд. Приїжджають навіть з Києва команди. Серед дітей в нас теж регулярний чемпіонат, коли команди протягом року грають кожний з кожним по вихідних. Одразу скажу, що дитячий чемпіонат у нас дотаційний, зовсім невеличкий внесок є, тому що є оренда залу, яка зростає у зв’язку зі зростанням цін на енергоносії. Там зовсім символічний внесок. З проведенням дитячого чемпіонату нам допомагає місто, і частину грошей беремо з аматорского чемпіонату міста.

Окрім чемпіонату, цього року ми проводили змагання під назвою «Фестиваль футзалу» для самих маленьких. Поділили майданчик на три маленьких майданчика, на яких діти грали «3 на 3». Нагороджені були абсолютно всі команди, ми не виокремлювали нікого, ніяких місць не було, а нагороджені були всі учасники. Головна мета була залучити дітей до футзалу. Всім дітям дуже сподобалося, ми грали особливим м’ячем – «двійкою», діти та батьки були у захваті. У Фестивалі футзалу брали участь 10 команд 2010/2011 р.н. та 18 команд 2008/2009 р.н. В продовження теми скажу, що зараз ми плануємо провести Фестиваль міні-футболу на відкритих майданчиках, і на поточний момент в нас вже є 50 зареєстрованих учасників. 

- Напередодні відбіркових матчів чемпіонату Європи в Києві проходив «Кубок Конференцій», в якому серед команд віку U-13 перемогла команда Центральної конференції, складена на базі МФК «Вінниця» на чолі з тренерами Олександром Самолюком та В’ячеславом Обезюком. Хотілося б трошки більше про неї дізнатися – це футбольна школа, яка культивує футзал? Як давно ці діти займаються футзалом?
- Це футзальна школа, яка функціонує при Федерації футболу міста. В ній є тренер, який збирає дітей, виховує їх. І в них вже є результат – основу команди Центральної конференції складали вихованці саме цієї школи. Сашко Самолюк такий тренер, який хоче вчитися, вболіває футзалом. Я його колись взяв до Львова, коли там збірна України грала товариські матчі з Чехією. Він загорівся футзалом, пройшов курси ліцензування, так що, він зараз дипломований тренер з футзалу.

Діти в цій школі займаються виключно футзалом. Це нова справа для міста – ніхто у нас так не культивував футзал так, як ми робили це за останні роки. Школа працює 5 років, і за цей період ми вже маємо результат. Ще раз скажу про Олександра Самолюка, який все віддає для дітей – серце, душу, час.

- Є така проблема, що найбільш перспективні йдуть в футбол?
- Це є всюди, і від цього неможливо піти. Є конкуренція, є амбіції, але для нас надважливе, щоб з дитини виросла гарна людина. А чи буде вона в подальшому футболістом або футзалістом – головне, щоб був нормальною людиною. Ми дуже прискіпливо ставимося до того, щоб тренер був толерантним, був взірцем для дітей в ставленні до футболу. Ми пишаємось тим, що в нас працює Олександр Самолюк, що ми знайшли такого хлопця.   

- Протягом кількох років провідною командою Вінниці був «Енергетик», найвищим досягненням якого стала перемога в Всеукраїнському фіналі в 2016 році. Яка подальша доля цієї команди?
- Це було досягнення не лише «Енергетика», а всього вінницького футзалу. Десь хлопці з цієї команди стрибнули вище голови, і згоден, що вони були флагманом вінницького футзалу, привозили з турнірів футзальні новинки. Але цього року «Енергетик» не брав участі в чемпіонаті міста, який був відбірковим етапом Всеукраїнського фіналу Аматорської футзальної ліги України, тому і логічно, що він і не мав змоги грати в ньому. Команда така є, гарні в ній гравці, сподіваюсь, що наступного року вони будуть грати в чемпіонаті Вінниці.

- Керівним органом в області є Асоціація футзалу Вінницької області. Яку структуру вона має, і хто є вашими помічниками у повсякденній праці?
- Торкаючись цієї теми, я знову ж таки хотів би висловити подяку тій команді, яка робить у нас в Вінниці футзал. Це люди, які працюють на голому ентузіазмі – велике їм за це спасибі. Щодо структури, то в Асоціації футзалу Вінницької області є вісім комітетів: комітет арбітражу, комітет по роботі зі ЗМІ, комітети ветеранського футзалу, дитячого та інші. Загалом до роботи в Асоціації залучені тим чи іншим чином близько 30-ти чоловік.      

- Між Управлінням з фізичної культури та спорту Вінницької ОДА та Асоціацією футзалу Вінниччини укладений договір щодо розвитку футзалу. Не могли Ви розповісти про нього дещо детальніше – які в ньому закладені статті, напрямки, зобов’язання сторін, і, якщо це можливо, розкрити обсяг фінансових ресурсів, які в ньому закладені?
- Об’єм фінансових ресурсів невеличкий – приблизно 30000 гривень на рік, це з обласного бюджету. За великим рахунком, це навіть не вся нагородна продукція, яка потрібна в чемпіонаті міста. Але і це вже крок вперед. Були такі часи, що раніше в Вінниці футзалу не було, ніхто на нього не звертав уваги. Сьогодні на Вінниччині влада повертається до футзалу обличчям. Конкретно нам допомагає місцевий бюджет – якщо взяти чемпіонат міста, то нам бюджет дає приблизно третину витрат. Але нам і тих грошей не вистачає.   

- Одним з основних ресурсів, який висвітлює футзальне життя в регіоні, є програма «Футбольний тиждень», кількість випусків якої вже наближається до 250-ти. Це телевізійний продукт? На якому з каналів ця програма виходить?
- Так, це телевізійна програма, яка виходить на місцевому каналі «Віта». Ефір двічі на тиждень – по середах основний випуск, і наступного дня в повторі. На жаль у нас в країні взагалі мало спорт висвітлюється на телебаченні. Я був в Словаччині, там спортивні випуски новин йдуть по півгодини. Якось мені довелось побачити по одному з телеканалів на Закарпатті годинну футбольну передачу, де журналісти в студії обговорювали футбольні події в чемпіонаті області. Побачивши ці передачі, я замислився над тим, а чому в Вінниці не може існувати своя футбольна програма? Насправді виконується багато роботи, і хотілося, щоб цю роботу люди бачили. Щоб ті люди, які грають в футбол, бачили себе. Я почав спілкуватися з тележурналістами, почав виходити на телеканали. В цьому напрямку мені допомогла і місцева влада, через яку вдалося організувати вихід програми в прайм-тайм в 19.00. «Футбольний тиждень» виходить вже протягом чотирьох років, і має новий матеріал на кожну передачу, нові теми. А через те, що в нас замкнутий цикл змагань, то програма виходить весь рік і охоплює всі напрямки футболу. Взимку випуски програми цілком наповнені новинами футзалу.

Готується програма однією людиною – це Володимир Бабков. Він і збирає матеріал, він і знімає, він же займається монтажем. Раніше він вів на обласному телебаченні тижневу програму «Овертайм».

- Окрім цієї програми якісь інформаційні ресурси висвітлюють футзальні події в області?
- Вінницькі айтішники розробили мені сайт www.vturnire.com. Він повністю розроблений під змагання. Дуже зручно – можна натиснути на будь-яку команду, побачити її склад, список зіграних матчів, їхню історію. Є ще в нас сайт www.vinfootball.at.ua, це ресурс, створений мною, і www.vinff.com.ua – це сайт місцевої федерації футболу. Окрім цих трьох сайтів, є ще три тематичні групи «Вконтакте», група у «Фейсбуці». На всіх цих ресурсах оперативно з’являються результати і відеоогляди. Є в нас всього четверо людей, які можуть входити в систему та вносити різноманітну інформацію.

- При тому, що в Вінниці широкий спектр змагань, доволі все масово, але не можна не спитати про одну річ – з Вінниці дуже давно була професіональна команда, яка грала лише в Першій лізі. Чому так, та чи є в цьому напрямку хоча б якась перспектива? Це могло б вивести розвиток футзалу на новий рівень.
- Так, дуже давно один рік засвітився в Першій лізі МФК «Вінниця», посів останнє місце, і на цьому припинив свої виступи. Ми, як Асоціація, все для створення професійної команди готові зробити все. Готові допомагати людям, в яких буде бажання займатися професіональним футзалом. Ми починаємо з самих низів, започаткували дитячу школу, почали з аматорського чемпіонату, в якому грали всього 14 команд. Так, як розвивається футзал в Вінниці, ми обов’язково прийдемо до створення професійної команди. У нас така мета є. Є в нас вже і зал, в якому можна грати професіональні змагання. Будується і ще один зал. 

- Фактично у вас зараз розпочалося міжсезоння. Але ж футзальне життя не зупиняється – які у Вас, як керівника Асоціації, плани в роботі на найближчий період?
- Дійсно, футзальне життя не зупиняється. Ми проводимо літній чемпіонат з футзалу, продовжимо реалізовувати такий проект, як Фестиваль міні-футболу для дітей – на центральному міському стадіоні будемо приймати 50 команд. Для цього велике поле поділимо на 6 майданчиків. Є в нас футзальний чемпіонат на відкритих майданчиках, який вже стартував – це Футбольна битва районів. 20 команд приймають участь в ФБР, які грають в двох лігах. Він проходить по вихідних, і ми це зробили навмисно, щоб відсікти футболістів, які по вихідних грають за свої команди в чемпіонаті області з футболу. А десь вже в кінці літа будемо замислюватися над новим футзальним сезоном. Планувати його, в яких залах будуть проходити матчі. Буде поновлюватися робота з арбітрами, які будуть переходити на футзал. Треба буде працювати і з командами. Бувають такі команди, які пограють один сезон, а на наступний сезон їх вже немає. Це все нормально – все ж таки це аматори. Загалом в нас люди грають ті ж самі. З’являються ресурси – це одна команда, знайшли ресурси в іншому місці – та ж сама команда, але з іншою назвою. Але загальна тенденція з кожним роком – склад учасників чемпіонату тільки зростає.

Прес-служба Асоціації футзалу України