Всеукраїнський фінал АФЛУ. Хроніки першого ігрового дня («Олімпія+») + ВІДЕО

Напередодні у Дніпрі стартував Всеукраїнський фінал Аматорської футзальної ліги України. Матчі першого ігрового дня проходили у двох спорткомплексах – «УДХТУ» та «Олімпія+». Пропонуємо Вашій увазі огляди матчів, які відбувались у спорткомплексі «Олімпія+».  

Як і належить фаворитові поєдинку, «АРПІ» розпочав без розвідки боєм. І вже на стартових хвилинах гри вималювалась територіальна та ігрова перевага підопічних Олександра Моргунова. Вони одразу почали шукати ключі до воріт Шевелєва, але кропивничани всіма силами тримали оборону. Однак, на 3-й хвилині і «поліцейські» відповіли своїм моментом, змусивши Борозенця вступити у гру. Тим не менш, це не впливало на розвиток гри, яка була фактично повністю під контролем «АРПІ». Чемпіони Запоріжжя грали точніше, швидше, гостріше. Однак, це не відображалось на табло спорткомплексу «Олімпія+», де продовжували горіти нулі.

Середина першого тайму подарувала нечисленним глядачам «обмін люб’язностями», але ані Куліку у «Нової поліції», ані Трубарову з «АРПІ» не вдалось відкрити рахунок. Проте, це можна вважати лише невеличким спалахом активності від «Нової поліції», яка продовжувала грати другим номером. Однак, на передостанній хвилині першого тайму «поліціянти» мали 100-відсоткрвий момент, аби повести у рахунку, та Качура не зміг переграти Борозенця. Покарання прийшло за 15,3 секунди до перерви, коли «АРПІ» вдалось розіграти класну комбінацію, яку втілив у гол Кондращенко.

Логічно було би передбачити, що у другому таймі «Нова поліція» піде вперед, аби відіграватись. Однак, футзалісти «АРПІ» дали зрозуміти, що вони не проти того, щоб матч і надалі проходив за їх сценарієм. Вони вмикали високий пресинг на чужій половині майданчику, і це приводило до того, що м’яч дуже швидко переходив до чемпіонів Запоріжжя. Однак, збільшити рахунок на свою користь їм не вдавалось. Але на 15-й хвилині ця подія все-таки трапилась. Автором голу став Почебут. Звісно, після цього підопічним Олександра Моргунова стало трохи легше грати, ніж підопічним Олександра Співака. А ще легше «АРПІ» стало грати після того, як Харченко зробив рахунок 3:0 на користь своєї команди. Тим не менш, варто віддати належне кропивничанам, які все-таки намагалися знайти шлях до воріт Борозенця, але голкіпер «АРПІ», відомий за виступами у «Єнакієвці» та «Продексімі» (коли херсонський клуб виступав у Першій лізі), коли було потрібно, грав спокійно і надійно. Ближче до кінця гри «АРПІ» свідомо віддав ініціативу «Новій поліції», аби мати шанси збільшити свою перевагу після контратак. Однак, контрвипади підопічних Олександра Моргунова не закінчувались взяттям воріт Шевелєва.  Але на передостанній хвилині матчу Будін все-таки зробив рахунок 4:0 на користь «АРПІ». Кропивничанам у такій ситуації залишалось лише одне: забити «гол престижу». Однак, замість цього вони отримали ще два голи у свої ворота, автором яких став Почебут. І на цьому декласація «Нової поліції» завершилась.   

«АРПІ» - «Нова поліція» - 6:0
Голи:
Кондращенко (12), Почебут (15, 24, 24), Харченко (18), Будін (23)

Теоретично фаворитом у парі «Слобода» - «ЮВІКО» мав бути клуб з Дніпра. На користь дніпровців мав бути, перш за все, їх рідний паркет. Але «Слобода» вже на перших хвилинах показала зуби. Це призвело до того, що на початку гри у обох команд були гострі моменти, а харків’яни взагалі були дуже близькими до того, щоб відкрити рахунок. Однак, «ЮВІКО» вдавалося зберігати свої ворота у недоторканості завдяки грі Казаченка у воротах дніпровської команди. А на 5-й хвилині слобожанці поплатилися за нереалізацію своїх моментів – Чорний відкрив рахунок. Після цього дніпровці заграли впевненіше. І це призводило до того, що біля воріт Завадського ставало гаряче. Втім, після екватору першого тайму «Слобода» трохи додала в активності, та зрівняти рахунок у них не виходило. Натомість, Таранович ледь не подвоїв перевагу «ЮВІКО, але його удар прийняла на себе хрестовина. Під кінець першої 12-хвилинки харків’яни ще більше активізувались, але забити «гол у роздягальню» не змогли.

Що стосується другого тайму, то він розпочався відносно спокійно, але вже на 14-й хвилині «ЮВІКО» ледь не збільшив свою перевагу. «Слобода» відповіла своїм нереалізованим моментом. Харків’яни почали намагатись грати першим номером, оскільки їм треба було зрівнювати рахунок. Але ворота «ЮВІКО» залишались на замку. Вочевидь, це і дозволило господарям майданчику перевести гру на чужу половину і створити кілька непоганих нагод біля воріт Завадського.

Чим менше залишалось часу до фінальної сирени, тим менше у «Слободи» залишалось часу, щоб бодай би зрівняти рахунок. І, варто зазначити, що моменти у «слобожанців» були. Однак, фарт у цих епізодах був на боці «ЮВІКО». А от після взятого тайм-ауту за дві хвилини до кінця зустрічі гравці «ЮВІКО» активізувались, і в результаті на 23-й хвилині Таранович влучно пробив здалеку – 2:0. Після цього «Слобода» перейшла на гру з п’ятим, але ніяких дивідендів це представникам Слобожанщини не принесло.

«Слобода» - «ЮВІКО» - 0:2
Голи:
Чорний (5), Таранович (23)
Попередження: Сторожук (10)

Хорівська «Надія» вийшла на паркет спорткомплексу «Олімпія+» у новій формі зеленого кольору, хоча багато хто з вболівальників звик до синіх кольорів волинської команди. Втім, на майданчику грає не форма, а команда. Це волиняни намагались підтвердити у поєдинку проти «Бахмута-Агро». До речі, саме представники Донеччини створили перший небезпечний моменту цій грі, але згодом «Надія» перевела гру на половину «аграріїв» і організувала кілька небезпечних атак, які, щоправда, не увінчалися успіхом. Однак, по ходу першого тайму волиняни змушували працювати В’ялого у воротах «Бахмута-Агро». Ситуація на майданчику в цей час чимось нагадувала перший тайм поєдинку між «АРПІ» та «Новою поліцією». З тією лише різницею, що «поліцейські» щось створювали біля воріт Борозенця, а бахмутівці на той момент вже довго не створювали нічого біля воріт Колтка, тому що були змушені захищатись. Однак, на 7-й хвилині колишній гравець львівської «Енергії» Ярослав Писько все-таки відкрив рахунок. А трохи згодом перевагу «Надії» подвоїв Цимбаляк. І на цьому команда з Хоріва не зупинилась, що було видно по наступальних діях, які накочувались на ворота «Бахмута-Агро». І на 11-й хвилині оборона бахмутівців не витримала – Данилюк довів рахунок до 3:0. А за 3,7 секунди до перерви перевагу волинян збільшив Тригубець.

На початку другої половини зустрічі «Бахмут-Агро», якому, виходячи з рахунку, вже не було, чого втрачати, трохи активізувався і навіть створив два хороших моменти біля воріт «Надії». Але це було до того моменту, поки Писько не зробив рахунок 5:0 на користь «Надії». Після цього ситуація на майданчику складалась наступним чином: «Бахмут-Агро» намагався не залишати надій забити бодай би «гол престижу», а волиняни спочатку пограли на контратаках, а потім спробували пограти з п’ятим. Виходячи з рахунку, гравці «Надії» намагались цим тактичним рішенням потримати у себе м’яч якомога довше, але у кількох епізодах вони ледь не поплатилися за це. Втім, гра для «Надії» навіть за таких обставин складалася успішно. Чемпіони Волинської області навіть дозволяли собі не втілювати у голи дуже реальні моменти. Втім, переможців, як відомо, не судять, а у цій грі перемогла команда, яку було найбільше видно на майданчику – «Надія».

«Надія»  – «Бахмут-Агро» - 5:0
Голи:
Писько (7, 16), Цимбаляк (9), Данилюк (11), Тригубець (12)
Попередження: Шафранський (6) – Логінов (9)

Ті, хто був на Всеукраїнському фіналі АФЛУ в Запоріжжі, мають пам’ятати полтавську команду «ПЗМС», яка тоді була дебютантом змагань і запам’яталася тим, що майже весь час грала з п’ятим польовим, роль  якого виконував голкіпер команди Олег Шостак. Тоді вболівальники ще жартували, що у Полтаві з’явились свій «Кайрат» та свій Ігіта. Жарти жартами, а своїй улюбленій тактиці «заводчани», схоже, вирішили не зраджувати і на Всеукраїнському фіналі у Дніпрі. Витримавши стартовий спурт від опонентів з Вільногірська, полтавчани скоро прибрали ініціативу до своїх рук, і на 3-й хвилині Кальченко відкрив рахунок. Після цього «зелено-білі» заграли ще активніше, і згодом вони подвоїли рахунок. Зробивши рахунок таким, який «ПЗМС» більш влаштовував, футзалісти з берегів Ворскли вирішили на деякий час віддати ініціативу суперникам. Ті ж, у свою чергу, наче і раді були такому подарунку, але у той же час не могли не скористатися,я к слід – підводила реалізація. Як треба використовувати свої моменти, показали гравці «ПЗМС», які наприкінці першого тайму зробили рахунок 4:0. Чи варто казати, що за таких обставин другий тайм поєдинку мав перетворитись на просту формальність?

Відповідь на це питання дали футзалісти з Вільногірська, які на початку другого тайму трохи пожвавили гру своїми активними діями на чужій половині майданчику та створеними гольовими моментами. Однак, вразити ворота Шостака їм не вдавалось. На це «ПЗМС» відповів двома своїми нагодами, але рахунок залишався таким же, яким був до перерви. Тим не менш, швидкості у цьому поєдинку зросли, обидві команди намагались грати у відкритий футзал, і одразу виникало питання : а чому такого футзалу не було в першому таймі? Відповідь дав Кальченко, який оформив дубль і зробив рахунок 5:0. Тим не менш, гравці «МАУ МГОК», варто віддати їм належне, продовжували шукати щастя у чужих воріт, але знайти його не могли. А через кілька миттєвостей рахунок був вже 6:0 на користь представників Полтави.

По суті, у цьому матчі вже все було вирішено. Полтавчани легко користалися помилками «МАУ МГОК» у захисті, і після цього м’яч ще кілька разів опинявся у воротах команди з Вільногірська. Під кінець гри залишались відкритими тільки два питання: чи заб’є «МАУ МГОК» «гол престижу», і чи заб’є «ПЗМС» десятий гол? Фінальна сирена дала відповідь на ці питання: 10:0 на користь «зелено-білих».

«ПЗМС» – «МАУ МГОК» – 10:0
Голи:
Кальченко (3, 18, 23), Хрипко (5, 11), Дудка (11), Ситак (19), Манасян (21, 21), Ахметгареєв (24)
Попередження: Ломович (10)

Матч між представниками Одеси та Хмельницького розпочався з розвідки боєм. Однак, трохи згодом гравці «МКВ» зробили першу спробу забрати ініціативу до себе. Однак, ця спроба результату для одеситів не принесла. Натомість, фактично перша змістовна атака хмельниччан закінчилась голом Наскального – 1:0. Звісно, такий результат не дуже влаштовував підопічних Романа Смирнова, яким тепер треба було зрівнювати рахунок. Але одесити наштовхнулись на грамотну оборону «динамівців». А в середині першого тайму Бабій подвоїв перевагу «Динамо-ГУНП», і цей результат вже був схожим на сенсаційний, адже перед грою фаворитами вважалися саме чемпіони Одеси. Хоча цьому, можливо, є і своє виправдання: у «МКВ», мабуть, ще залишились актуальними спогади про перемогу в «золотому» матчі чемпіонату Одеси над «ПСВ», а цей поєдинок відбувався за два дні до старту Всеукраїнського фіналу. Тому, можливо, десь через це «червоно-білі» грали не на максимумі своїх можливостей. Тим не менш, після екватору першого тайму одесити почали намацувати свою гру, але оборона «Динамо-ГУНП», як і раніше, діяла бездоганно. Така гра у захисті дозволила подолянам на 10-й хвилині організувати контратаку, яка завершилась другим голом Бабія у матчі – 3:0. І не можна сказати, що одесити виглядали безпорадними. Як раз ні. Вони йшли вперед, створювали моменти, але втілювати їх у голи не вдавалося.

Майже з початку другого тайму «МКВ» кинувся рятувати своє становище. Але незважаючи на всі спроби, ворота Гранчака залишались «сухими». А коли голкіпер «Динамо-ГУНП» не міг допомогти своїй команді, виручала хрестовина. Подоляни фактично повністю віддали ініціативу «червоно-білим», але ті не могли скористатися даним «подарунком» у повному обсязі. Врешті решт, це призвело того, що одесити вийшли грати вп’ятьох за п’ть хвилин до кінця поєдинку. І саме при розіграші штучної більшості Гай зміг відквитати один м’яч. Однак, щастя одеситів було недовгим: Андрій Подлюк (часом не родич гравця «Сокола» Артура Подлюка?) забив гол у порожні ворота – 4:1 на користь «Динамо-ГУНП». Втім, одесити все-таки продовжили грати у більшості. Скоро вони скоротили розрив у рахунку до двох м’ячів. І це знову дало підопічним Романа Смирнова надію на те, що вони зможуть врятувати гру. Ще більше близькою ця надія стала тоді, коли за дві хвилини до кінця Моторний зробив рахунок 4:3. Але зробити «камбек» представникам Південної Пальміри не вдалося. Що ж, вочевидь, ми маємо першу сенсацію Всеукрахнського фіналу АФЛУ.

«Динамо-ГУНП» – «МКВ» – 4:3
Голи:
Наскальний (3), Бабій (6, 10), Подлюк (19) – Гай (19), Йапарама (21), Моторний (22)
Попередження: Златов (6), Бурлака (16) – Колесніков (19)

Поєдинок між ФК «Краснопілля» та «Азовським морем» можна віднести до розряду таких, де від обох команд не знаєш, чого очікувати. Звісно, «Краснопілля» - теоретично більш досвідчена команда, якщо подивитись на склад. Але у той же час на бердянську команду також було цікаво подивитись. Втім, досвід краснопільців швидко дався взнаки – вони повели у рахунку після голу Стрибака. Цей гол додав сил чемпіонам Сумщини, вони одразу спробували розвинути свій успіх. Але замісто того «сині» отримали м’яч у власні ворота – Помазан класно пробив з дальньої відстані. Після цього боротьби на паркеті спорткомплексу «Олімпія+» побільшало, і це свідчило про те, що жодна з команд не бажала поступатись. Втім, іноді здавалось, що такий перебіг подій трохи більше влаштовував «Краснопілля» - гравці саме цієї команди намагались більше тримати м’яЧ, однак на результаті це не зовсім відображалось. Щодо «азовців», то вони зробили ставку на контр випади, які закінчувались ударами по воротах Кириленка. Однак, екс-воротар «СумДУ», коли треба, виручав свою команду. Тому, рахунок 1:1 за підсумками першого тайму виглядав логічно.

Малюнок гри на початку другого тайму практично не змінився. Так само було багато боротьби (до речі, здебільшого – коректної), і так само обидві команди шукали можливість, за рахунок якої можна було би схилити шальки терезів на свою користь. Але згодом «сині» почали не встигати за своїми опонентами з «Азовського моря», і через це вони були змушені грати на межі фолу. Однак, скористатися цим футзалісти з Бердянська не могли. У відповідь краснопільці робили ставку на довгі позиційні розігріші, які, щоправда, також нічим не закінчувались. А на 20-й хвилині Помазан зробив дубль у цьому поєдинку. І це означало, що тепер «Краснопіллю» доведеться грати по швидше, аби скоріше відігратись. І дійсно – відігрались «сині» доволі швидко. Такий перебіг подій змусив обидві команди рухатися швидше. І, відповідно, небезпечні моменти стали частіше виникати біля обох воріт. Але жодній з команд не вдалося вирвати для себе три очки.

ФК «Краснопілля» - «Азовське море» - 2:2
Голи:
Стрибак (3), А. Пацюк (20) – Помазан (5, 20)
Попередження: А. Пацюк (16) - Сердюк (14)

«Зустріч старих знайомих» - так можна назвати очний поєдинок між «АРПІ» та «ЮВІКО». Враховуючи той факт, що ці команди зустрічались між собою у рамках чемпіонату України серед команд Другої ліги, ми можемо так казати. Тому, можна було передбачити, що матч почнеться без розвідки боєм. Але все вийшло навпаки. Обидві команди намагались обережно знаходити слабкі сторони у грі суперника. Краще це вийшло у «ЮВІКО», який завдяки голу Делятинськогоповели у рахунку. Після цього швидкості стали трохи більшими, і це стало не на руку «АРПІ». Однак, підопічні Олександра Моргунова, незважаючи на це, змогли зрівняти рахунок – відзначився Запорожець. Пропущений гол розізлив дніпровців, які трохи пришвидшили темп. Гравці «АРПІ» у боргу не залишились і відповіли своїми швидкісними діями, після яких у воріт дніпровців було гаряче. Зрештою, футзалісти «ЮВІКО» не витримали цього тиску і пропустили. Але за дві з хвостиком хвилини до кінця першої половинги зустрічі підопічні Олександра Кабаненка отримали шикарну нагоду зрівняти цифри на табло. Однак, Чорний не реалізував пенальті. Тим не менш, ситуація складалась так, що для «АРПІ» це був вже п’ятий командний фол, і чемпіонам Запоріжжя треба було грати обережніше. І цим намагалися скористатись футзалісти «ЮВІКО». Проте, їм не вдавалося «залізти» на шостий фол, в чому заслуга опонентів з «АРПІ», Хоча, не дивлячись на це, команда з Дніпра продовжувала шукати щастя у чужих воріт. Однак, за підсумками перших дванадцяти хвилин гри їм цього не вдалося зробити.

На старті другої 12-хвилинки гравці «ЮВІКО» зробили акцент на володінні м’ячем та просуванні вперед за рахунок цього. Однак, їх опоненти з «АРПІ» дали зрозуміти, що готові до такого повороту подій, тому стали зустрічати своїх суперників трохи вище. І це не давало можливості підопічним Олександра Кабаненка будувати свої атаки так, як їм би хотілося. Тому, ставка дніпровців на швидкий гол не спрацювала. Однак, у середині другого тайму щастя все-таки посміхнулось «ЮВІКО», а точніше – Макшанову, який і встановив рівновагу на табло. А вже за хвилину Таранович вивів «ЮВІКО» вперед. Минула ще хвилина, і Сторожук міг оформити фору в два м’ячі, однак гравець «ЮВІКО» не влучив у порожні ворота після пасу Тарановича. Після цього «АРПІ» почав грати з п’ятим. Однак, дивідендів з цього підопічні Олександра Моргунова не отримали. Навіть більше – за 20 секунд до кінця зустрічі «АРПІ» пропустив четвертий м’яч вже у порожні ворота, і це стало останнім гольовим словом «ЮВІКО» у даному поєдинку.

«АРПІ» - «ЮВІКО» - 2:4
Голи:
Запорожець (7), Босенко (10) - Делятинський (4), Макшанов (18), Таранович (19), Онищенко (24)
На 10-й хвилині Чорний («ЮВІКО») не реалізував 6-метровий.

Харків’яни вирішили не відкладати справу в довгу скриньку, і вже на старті матчу зусиллями туровського вразили ворота «Нової поліції». Безумовно, кропивничани на такий початок не чекали, тому їм тепер довелося йти вперед з подвійною енергією. Однак, у той же час «поліцейські» кілька разів привозили собі контратаки,які могли закінчитись другим взяттям воріт Шевелєва. Варто лише згадати реальний момент, який мав Усик – як він не влучив у порожні ворота? Покарання за такі змарновані моменти прийшло в середині першого тайму, коли кропивничани розіграли аут, а Чемерис відгукнувся на простріл, який був розрахований на дальню штангу. Але згодом «Слобода» знову вийшла вперед. Це Усик виправився, пробивши поміж ніг Шевелєву – 2:1. І знову кропивницьким «поліціянтам» довелось щось придумувати для того, аби якомога швидше відігратися. В результаті швидко цього зробити не вдалося, зате на майданчику спорткомплексу «Олімпія+» значно збільшився відсоток боротьби. І це при тому, що обидві команди намагались грати у швидкий футзал. Втім, за 13 секунд до кінця першого тайму харків’янам вдалося зробити рахунок 3:1 на свою користь. І зробили це харків’яни красиво. Завадський ввів м’яч у гру прямо на голову Кононову, а той у боротьбі з Шевелєвим зміг пробити у британському стилі – 3:1.

Кропивничанам нічого не залишалось, як йти вперед великими силами та сподіватись, що Завадський десь припуститься помилки. Більше того – майже з початку другого тайму «поліцейські» почали грати у більшості. Однак, незважаючи на всі зусилля, гра у форматі 5х4 у «Нової поліції» не виходила. Більше того – команда у синій формі могла ще кілька разів пропустити. Але фортуна в цих епізодах була на боці «Нової поліції». Врешті решт, «поліціянтам» за три хвилини до сирени вдалося зробити рахунок мінімальним і додати новий імпульс інтризі цього матчу. Але Каслін, влучивши у порожні ворота, відновив перевагу своєї команди у два м’ячі. Корпивничани пішли на останній штурм, результатів він не дав. 4:2 – перемога «Слободи».  

«Нова поліція» - «Слобода» - 2:4
Голи:
Чемерис (6), Головченко (21) - Туровський (3), Усик (8), Кононов (12), Каслін (22)
Попередження: Усик (5)

Чи зробили висновки гравці «МАУ МГОК» після розгромної поразки від «ПЗМС»? Відповідь мав дати поєдинок проти «Надії», яка планувала достроково оформити собі путівку в Вищу лігу. Тому, волиняни з перших хвилин почали грати у швидкий футзал, і їх суперники з «МАУ МГОК» не завжди встигали за тими швидкостями, які були запропоновані. В результаті на 2-й хвилині Тригубець відкрив рахунок. Хоча, якщо бути відвертими, зазначимо, що до цього гравці з Вільногірська намагались робити швидкі контратаки. І ще невідомо, як би склалася гра далі, якби вільногірці забили першими. Але у той же час вони після пропущеного м’яча спробували активізуватись і навіть серйозно потурбували Колька, змусивши його рятувати свою команду. Але, за іронією долі, вільногірці забили… у свої ворота. Мабуть, Ломович хотів цього менше за все. Але, незважаючи на такі неприємності, футзалісти з Вільногірстка продовжували йти вперед, розуміючи, що забитий м’яч може заново закрутити інтригу в цій грі. Але «Надія» поступово вбивала надію (пробачте за каламбур) на сприятливий результат для «МАУ МГОК». І м’яч Трибубця на 8-й хвилині – яскраве тому підтвердження. Після цього «Надія» почала більше грати у своє задоволення. А ось «МАУ МГОК» все ще шукав можливість «розмочити» Колтка. Але по факту сталося так, що рахунок став 4:0 за 25 секунд до перерви.  

«Надія» продовжила надалі гнути свою лінію. Вже через три хвилини після поновлення гри Тригубець оформив хет-трик. Після цього «МАУ МГОК» активізувався і таки забив. Ще й як забив!!! Лігун після розіграшу ауту поцілив у самісіньку «дев’ятку»!!! Цей гол додав натхнення гравцям з Вільногірська, які знову пішли вперед і знову забили, але цього разу – не без допомоги Данилюка, який записав у свій пасив автогол. Вільногірці по-спортивному завелись, але у той же час завели гравців «Надії», які втратили дві просто вбивчі можливості. Спочатку Данилюк мав би виправитися за свій автогол, але замість  того, щоб влучити у порожні ворота, поцілив у штангу. А потім Писько намагався зіграти на добиванні, але влучив у поперечину. Але не тільки з моментами у «Надії» виникли проблеми. Вони виникли ще і з перебором командних фолів, чим на 20-й хвилині скористався Дробязко, який забив дабл-пенальті. Відчуваючи, що цей матч можна врятувати, вільногірці продовжили турувати свій шлях до воріт «Надії», у якої гра розклеїлась – це було очевидно. Гравці у синій формі кинулись на останній штурм, граючи вп’ятьох, але припустилися фатальної помилки, за яку Цимбаляк покарав голом у порожні ворота, встановивши остаточний результат. Що ж, по цій грі можна сказати, що «МАУ МГОК» зробив висновки з поразки від «ПЗМС» і дав серйозний бій «Надії» одному з фаворитів турніру. Але якщо «Надія» хоче виграти цей Всеукраїнський фінал, то вона не має права припускатися таких провалів, як у другому таймі поєдинку проти «МАУ МГОК».

«МАУ МГОК» - «Надія» - 3:6
Голи:
Лігун (17), Данилюк (17 – автогол), Дробязко (20 – з 10-метрового) - Тригубець (2, 8, 15), Ломович (4 – автогол), Писько (12)
Попередження: Шафранський (17)

Вочевидь, футзалісти «Бахмута-Агро» добряче вивчили, як «ПЗМС» грає з п’ятим польовим. Тому що стартові хвилини гри показали, що представники Донеччини готові до такого перебігу подій. Більше того – вони скористались невдалим розіграшем зайвого полтавчанами і вразили порожні ворота «заводчан» вже на 2-й хвилині. Звісно, це спонукало полтавчан ще інтенсивніше та настир ніше йти до атак вп’ятьох. Однак, швидко відігратись «зелено-білі» не змогли. Проте, все-таки їх настирність була винагороджена: на 6-й хвилині Хрипко влучно пробив зі штрафного і зрівняв рахунок. Після цього «склодуви», звісно, продовжили грати у штучній більшості, і скоро «зелено-білі» вийшли вперед після голу Ситака. Після цього гра трохи загострилась, особливо в емоційному плані: було зафіксовано кілька фолів поспіль з боку як «ПЗМС», так і «Бахмута-Агро». Так само обидві команди намагались віднайти можливість для удару по воротах. І це краще вдалося зробити «аграріям»: Єфремов одночасно з сиреною зрівняв рахунок у матчі.

Всупереч очікуванням, команда з Бахмута не пішла вперед після поновлення гри, хоча психологічна перевага була на їх боці. Скоріше, навпаки. Вони розуміли, що полтавчани знову підуть розігрувати 5х4, тому зайняли очікувальну позицію. Але поки «Бахмут-Агро» чекав на свою можливість, «ПЗМС» вийшов уперед після голу Банного. На цьому «заводчани» не зупинились. Три хороших нагоди відзначитись мав голкіпер «ПЗМС» Шостак. Але відзначився не він, а його одноклубник Мілько. І після цього стало зрозуміло, що навряд чи полтавчани віддадуть перемого, особливо якщо врахувати, що вони продовжували контролювати м’яч у більшості. Але, окрім цього, вони у своєму тактичному арсеналі використовували ще одну зброю – гру через «стовпа». І тоді атаки «зелено-білих» ставали ще небезпечнішими. А за дів з половиною хвилини до кінця матчу вже бахмутчани пішли з п’ятим, і скоро вони змогли скоротити рахунок до мінімуму. Щоправда, там не обійшлося без курйозів, але факт: «Бахмут-Агро» отримав шанс врятувати гру. Але скористатися їм представникам Донецької області не вдалося.

«Бахмут-Агро» - «ПЗМС» - 3:4
Голи:
Мачулін (2), Єфремов (12), Іванов (23) – Хрипко (6), Ситак (8), Банний (16), Милько (20)
Попередження: Логінов (4)

Після трохи несподіваної перемоги над одеським «МКВ» (хоча по змісту гри про це аж ніяк не скажеш) «Динамо-ГУНП» мав підтвердити свої амбіції у поєдинку з «Азовським морем». Але бердянська команда, як показали стартові хвилини матчу, мала свої плани. Вона нав’язала боротьбу «динамівцям», і це змусило хмельничан трохи перебудуватись. Тактичні зміни у грі (перш за все – гра у короткий пас із забіганнями у вільні зони) призвели до створення двох дуже небезпечних моментів. Але і «азовці» не пасли задніх у плані організації нагод біля воріт подолян. Однак, хмельниччани все-таки забили першими, і зробив це Подлюк. Після цього берданці завелись і почали застосовувати високий пресинг. А коли м’яч опинявся у ногах «азовців», то вони одразу намагались довести справу до удару по воротах. В результаті ближче до кінця першої 12-хвилинки гра пішла на зустрічних курсах. І в такій грі, якщо дивитись візуально, «азовці» мали трохи більше нагод забити, ніж їх суперники. Однак, незважаючи на це, рахунок не змінився.

«Азовці» продовжували тиснути на ворота «Динамо-ГУНП». Вони переважали своїх хмельницьких опонентів майже в усіх компонентах: командній швидкості, переході від оборони до атаки і, що природно, в ударах по воротах. По такій грі «динамівцям» доводилось розраховувати на контратаки, і вони іноді вдавались, але не було результативного завершення. Після взятого за три хвилини до фінальної сирени тайм-ауту «азовці» перейшли на гру з п’ятим польовим. Однак, навіть ця чисельна перевага не допомогла бердянцям вратувати гру.

«Азовське море» - «Динамо-ГУНП» - 0:1
Голи:
Подлюк (4)
Попередження: Левін (14) – Подлюк (23), Сохорук (24)

У останньому матчі першого ігрового дня Всеукраїнського фіналу АФЛУ, який проходив у спорткомплексі «Олімпія+», одеський «МКВ» прагнув довести, що поразка від хмельницького «Динамо-ГУНП» була прикрою випадковістю. Мотивація одеситів виявилася настільки серйозною, що вони протягом двох стартових хвилин забили два м’ячі. Більше того – підопічні Романа Смирнова і не думали зупинятись на досягнутому, обрушуючи шквал атак на ворота Кириленка. Тому, роботи в екс-голкіпера «СумДУ» вистачало. Однак, він був безсилим, коли на 4-й хвилині Йапарама зробив рахунок 3:0 на користь «МКВ». Фактично гра проходила під контролем «червоно-білих», і лише в середині першого тайму вони почали дозволяти краснопільцям показувати, на що вони здатні. «Сині» такою розслабленістю суперників скористались і змогли відквитати один гол зусиллями Стрибака. Він же через кілька миттєвостей зробив дубль. І тепер одеситам треба було сто разів подумати перед тим, як віддавати ініціативу своїм опонентам.  А потім стався цікавий конфуз: на табло опинились цифри 4:2, хоча по факту  рахунок був 3:2. Однак, як виявилось потім, табло «напророчило» такий рахунок. Але він тримався лише кілька секунд, поки Стрибак не зробив хет-трик. Та, на жаль, для краснопільців, потім стався епізод, який точно вплинув на гру «синіх». Червону картку отримав Ханюков, тому представникам Сумщини довелось решту тайму відіграти у меншості.

А вже на початку другого тайму Бурлака зробив перевагу «МКВ» в два м’ячі. Пізніше у одеситів було ще кілька можливостей для взяття воріт Кириленка, проте в цих епізодах надійно грав голкіпер. Ближче до перерви гра наче заспокоїлась, але у той же час це було наче затишшя перед бурею. Однак, час минав, а «бурі» не було. Були тільки натяки на неї, але до повно вісних моментів, які могли би стати голами, справа не завжди доходило. Однак, на 23-й хвилині Стрибак цілком реально міг оформити покер, але влучив у штангу. У відповідь не забив Йапарама, який намагався пробити п’ятою, але також влучив у штангу. І, як показав час, це були останні реальні нагоди обох команд змінити цифри на табло спорткомплексу «Олімпія+».

«МКВ» - ФК «Краснопілля» - 5:3
Голи:
 Гай (1), Моторний (2), Йапарама (4) О. Бондаренко (9), Бурлака (13) – Стрибак (7, 8, 10)
Попередження: Стрибак (11), Шатьорний (12), Завгородній (15)
Вилучення: Ханюков (10)

За матеріалами офіційного сайту Аматорської футзальної ліги України

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Команда І О
1 Продексім (Херсон) 18 44
2 Ураган (Ів.-Франківськ) 18 42
3 ХІТ (Київ) 17 38
4 Viva Cup (Харків) 18 23
5 Кардинал-Рівнестандарт (Рівне) 17 23
6 Енергія (Львів) 18 19
7 ДЕ ТРЕЙДИНГ (Миколаївка) 18 14
8 АФФК Суми (Суми) 18 14
9 Сокіл (Хмельницький) 18 10
Команда I O
1 SkyUp (Київ) 8 19
2 ЗАПОРІЖПРОМГРУП (Запоріжжя) 10 17
3 Черкасиобленерго (Черкаси) 10 17
4 Comfort Life (Буча) 10 16
5 Рятувальник (Ромни) 9 11
6 Автомобіліст-Бульвар (Житомир) 9 0
Команда I O
1 Славута (Славута) 11 20
2 Ураган-2-КФВ (Ів.-Франківськ) 10 20
3 Любарт (Луцьк) 11 18
4 In.IT (Львів) 11 15
5 КІВС Енергія-2 (Львів) 10 9
6 Кардинал-Рівнестандарт-2-ДЮСШ №4 (Рівне) 11 6

Технічний спонсор АФУ

Дитячо-юнацький футзал

Титульний партнер

Відео-канал АФУ

Вхід

facebook.com
Тисніть «Подобається» та
читайте новини АФУ в Facebook
Дякую, але більше не показуйте мені це вікно!