Універсал «ХІТа» Євген Сірий підбив підсумки сезону для київської команди, а також розповів про свій закордонний досвід та виступи у Лізі чемпіонів.

– Як підсумуєте сезон, що завершився для «ХІТа»?

– Сезон вийшов досить непоганим. Зважаючи на результат, можна побачити, що «ХІТ» зробив крок вперед. Ми посіли друге місце. Однак, безумовно, нам є до чого прагнути. Перед командою завжди поставлені максимальні завдання.

– Команда зараз перебуває у відпустці чи маєте тренувальний режим?

– Зараз підходить до завершення наш невеликий тренувальний етап. Після тижневого відпочинку команда пройде медогляд та розпочне підготовку до майбутнього сезону. Як-то кажуть, свою відпустку ми вже відсиділи по домівках.

– «ХІТ» не втратив жодного очка з командами, які посіли місця поза чільною трійкою, однак, і не здобув жодного пункту у протистояннях з «Продексімом» та «Ураганом». У чому причина?

– Дійсно, наша найбільша проблема полягає у тому, що команда не здобула жодного очка у матчах з головними конкурентами. Десь ми втрачали концентрацію, інколи відбувалася ротація складу. У домашній зустрічі з «Ураганом» також не вистачило і вболівальників.

– Щодо поєдинку в Івано-Франківську, то мабуть досі пам’ятаєте два голи «Урагана» впродовж заключної хвилини.

– Так. Тут знову відзначу неналежну концентрацію. Думали, що втримаємо потрібний результат, а вийшло як вийшло… До того ж, як всі могли побачити, на останніх секундах «Ураган» зумів переломити хід далеко не одного поєдинку.

– Впродовж сезону у Favbet Екстра-лізі Ви забили вісім м’ячів. Який серед них запам’ятався найбільше?

– Важко відзначити якесь надзвичайно яскраве взяття воріт. Як правило, це робочі голи, в яких брала участь вся команда. Тож, важко виділити якийсь один.

– Цьогоріч Ви після певної паузи знову повернулися до Favbet Екстра-ліги, і одразу вибороли право взяти участь у Матчі зірок, який пройшов наприкінці грудня. Окрім того, саме Вам вдалося стати його найкращим бомбардиром. Такі поєдинки заряджають позитивним настроєм на наступний календарний рік?

– Звичайно, завжди приємно брати участь у таких матчах. За тебе голосують і тренери, і вболівальники. Це приємний заряд додатковим налаштуванням, емоціями та позитивом. Рівень та організація поєдинку були дійсно класними. Переконаний, що рівненські вболівальники це оцінили та залишилися задоволеними. Звичайно, якщо такі активності продовжуватимуться й надалі, то це лише підвищуватиме рівень чемпіонату, охопить нову аудиторію та популяризуватиме футзал як вид спорту у нашій країні.

– Впродовж сезону у «ХІТі» відбулася зміна головного тренера. Які нововведення могли б відзначити у роботі команди?

– Відзначу, що Олег Лук’яненко завжди обіймав посади у структурі клубу. У тому числі, він був присутнім на тренуваннях, які проводив Дмитро Шувалов. Тобто, все бачив та знав, і, відповідно, мав розуміння як команда має рухатися далі. Загалом, ігрові четвірки особливо не змінилися. Як гравець, кардинальних нововведень я не відчув. Кожний тренер має свої переваги та недоліки. Щось додавалося від Дмитра Олеговича, а щось – від Олега Дмитровича.

– Наскільки важливим позитивним імпульсом для команди стала перемога на останніх секундах у рамках двоматчевого кубкового протистояння з «Кардиналом-Рівне»?

– Дуже важливим! Ми мали реабілітуватися за поразку у Рівному перед вболівальниками, керівництвом клубу, а у першу чергу – перед самими собою. Завжди потрібно демонструвати, що такі результати – це виняток з правил. Зрештою, колись і «ХІТу» мало пощастити з перемогою на останніх секундах.

– У півфіналі Кубка України «ХІТ» зіграє з «Продексімом». Наскільки задоволені жеребом?

– Суперник не надто важливий. До будь-якої команди варто готуватися з однаковою відповідальністю. Якщо є завдання завоювати кубок – ти маєш проходити всі стадії та долати кожного суперника. Водночас, не думаю, що «Урагану» варто радіти. Як на мене, «ДЕ ТРЕЙДИНГ» має якісний підбір гравців, які пограли і в Екстра-лізі, і у закордонних чемпіонатах. Ця команда може піднести сюрприз.

– Після етапу кар’єри у харківському «Локомотиві» Ви у 21-річному віці перейшли до складу бакинського «Фенербахче». Скажіть, наскільки перебування в одній команді з такими досвідченими виконавцями як Євген Валенко, Ільдар Макаєв, Андрій Мельник та Дмитро Камеко полегшило адаптацію у новій країні після дебютної зміни чемпіонату?

– Перебування поруч з такими людьми – це не лише адаптація у новому чемпіонаті, але й адаптація у житті загалом. Вдячний кожному з хлопців, оскільки вони мене навчали багатьом речам. З усіма підтримую зв’язок та залишаюся у дружніх стосунках. Так склалася доля, що з Євгеном Валенком ми разом пограли за казахстанський «Актобе». Це чудовий життєвий досвід навіть у такому молодому віці. Я б точно нічого не змінював у своїй кар’єрі.

– Наскільки важко було знайти інформацію про азербайджанський «Фенербахче», зважаючи на відомий турецький бренд з такою самою назвою?

– У підсумку команда все ж отримала назву «Фенер», оскільки турецький клуб офіційно заборонив використовувати повну назву. Щодо пошуку інформації, то у команду ми переходили за допомогою агента. Інформації майже не було. Всі знали «Араз», який збирав під своє крило дуже сильних футзалістів. Однак, ризикнули. Все вийшло досить непогано. У команді виступали гравці збірної Сербії. Потім клуб очолив відомий фахівець Предраг Раїч. Переїзд вийшов досить вдалим. У другій половині сезону додалися бразильці, з якими я встиг пограти у «Локомотиві». Тут відзначу і Вассуру, який також мав досвід виступів в Україні. Пізніше з представниками «Фенера» я перетинався і у Казахстані. Команда була досить амбітною. Мали серйозні завдання. Однак, для чемпіонства нам не вистачило декількох очок.

– Ви виступали на євроарені у складі «Локомотива» та «Актобе». Наскільки цей досвід відрізняється?

– З «Локомотивом» ми, як правило, виходили до елітного раунду. На жаль, «Актобе» це завдання виконати не зміг, оскільки в останньому турі зазнав поразки від господарів міні-турніру – хорватського «Ново Времє». Оскільки ми крокували шляхом В, то з нашої групи далі виходив лише переможець. Десь симпатія арбітрів була не на боці «Актобе». Можливо, дався взнаки не надто великий єврокубковий досвід казахстанських виконавців, оскільки для клубу сезон 2018/2019 став дебютним у Лізі чемпіонів. Загалом, назва цього турніру є доволі промовистою. Завжди приємно приїжджати кудись і грати на такому рівні. Це завжди неймовірна футзальна атмосфера та неймовірний досвід. Вважаю, що з «Актобе» ми могли розраховувати на кваліфікацію до елітного раунду, а далі було б видно.

– Минулоріч «Кайрат» посів друге місце у Лізі чемпіонів. Розкажіть про конкуренцію з цим клубом у чемпіонаті Казахстану?

– Зважаючи на результати, грати досить важко, однак, можливо. Ми здобули Кубок Казахстану, і у півфіналі за підсумками серії пенальті здолали саме «Кайрат». Були можливості не поступатися їм у чемпіонаті. Звичайно, підбір виконавців у команди на дуже високому рівні. Вони підписують бразильців, які можливо, до того не були зірками в інших командах, але потім стають такими у «Кайраті». Найсильніші казахстанські виконавці також виступають у клубі з Алмати. Звичайно, протистояння з таким суперником – шанс проаналізувати свої можливості та зрозуміти над чим потрібно працювати, щоб виступати на такому рівні. В Азербайджані за складом також досить сильними колективами були «Хазар Айландс» та «Араз». Там виступає надзвичайно багато бразильців. Свого часу у чемпіонаті цієї країні пограв і Роніньо. Звичайно, у протистояннях з такими колективами є чому повчитися.

– Ви сказали про велику кількість бразильців в Азербайджані та Казахстані. У майбутньому велика частина з них отримують паспорти цих країн та виступають за національні збірні. Як ставитеся до питання натуралізації загалом?

– Якщо брати до уваги ті чемпіонати, в яких я виступав – можна додати і Росію. Такий процес має два боки медалі. Ті збірні, які залучають легіонерів до свого складу – ставлять мету щодо підвищення рівня футзалу у найкоротший термін. Можливо, вони не надто довіряють своїй молоді. У Росії багато класних виконавців, у чемпіонаті Казахстану також є хлопці, яких можна поступово додавати до складу збірної, щоб вони набиралися досвіду. Напевно, найбільш проблематичною ситуація є в Азербайджані. Тобто, рівень бразильців та іранців, яких вони також почали активно залучати до своєї збірної, напевно, набагато вищий за місцевих футзалістів.

– Серед новачків, яких «ХІТ» підписав перед стартом сезону 2018/2019 лише Ви залишилися у складі команди на майбутній сезон. Поділіться секретом адаптації у київському колективі.

– Жодних секретів немає. Насправді, коли я перейшов до складу «ХІТа» – підписав дворічний контракт. Напевно, адаптуватися і залишитися тут допомогла індивідуальна статистика. Також важливим аспектом стала довіра тренерів. Якщо не брати до уваги стартовий поєдинок з «Продексімом» – я отримував достатньо велику кількість ігрового часу. Думаю, оцінку мають надавати керівництво та тренерський штаб. Контракт продовжується. Буду й надалі продовжувати працювати на благо «ХІТа».

– Які амбіції ставите перед собою на наступний сезон?

– Хочеться покращити свої недоліки та робити все можливе, аби виконати завдання, які поставлені перед командою. Вони завжди є максимальними. Коли ти знаєш смак чемпіонства – завжди хочеться відчути його знову. Прагнутиму вийти з «ХІТом» до Ліги чемпіонів. Це максимальне завданням на клубному рівні. Моя мета: пограти на європейських аренах і досягати нових вершин вже у цьому турнірі.

Прес-служба Асоціації футзалу України