Четвертий рік поспіль футзальний сезон в Україні відкривається матчі за участю харківського «Локомотива», і в третій раз суперником команди Євгена Ривкіна в матчі за Суперкубок України була львівська «Енергія». Багато трофеїв у колекції «енергетиків», та Суперкубок жодного разу їм не скорився в п'яти попередніх спробах, в той час як «залізничники» з чотирьох своїх суперкубкових матчів виграли три, перемагаючи поспіль, починаючи з 2013 року.

Три місяці пройшло з моменту останньої зустрічі учасників суперкубкового матчу, яка була у п'ятій грі фінальної серії плей-офф, але зараз можна говорити, що в Запоріжжі на майданчик спорткомплексу «ЗАБ» вийшли і інша «Енергія», і інший «Локомотив». Так, обидві команди, як і раніше, і честолюбні, і амбітні, але реалізовувати амбіції в нинішньому сезоні будуть помітно оновлені склади. З відходом Максима Павленка та Сергія Коваля у «Енергії» розвалилася перша четвірка, яка робила результат, плюс найголовніше – це зміна головного тренера, і Валерію Легчанову ще треба буде час, щоб знайти оптимальні поєднання четвірок. Втрати «Локомотива» виявилися куди більш істотними – 9 футболістів, а враховуючи, що один з них голкіпер Іваняк, ось і виходить, що тільки з пішовших футболістів можна було б зібрати цілу команду.

За міжсезоння «Енергія» і «Локомотив» виграли по одному предсезонному турніру, але навіть неозброєним оком було видно, що і «Енергія» у Хмельницькому, і «Локомотив» у Одесі були блідою тінню самих себе травневого зразка. Одне з пояснень – команди були після навантажень, отриманих на зборах, і грати більше доводилося на характері. Оскільки і зараз говорити про оптимальні форми команд не резон, на перший план у Запоріжжі повинні були вийти характер, а ще важливим було й те, хто допустить менше помилок.

Ось ця боязнь помилок і заважала футболістам показати себе в стартові хвилини матчу. Було багато біганини, втрат м'яча, а рідкісні удари по воротах були легкою розминкою для Войтовича та Литвиненка. Мірне ж протягом матчу ледь не було порушено на 7-й хвилині, коли Денис зобов'язаний був забити ударом з меж штрафного, але Свірідов встиг підставити ногу під м'яч, і для «Енергії» всього лише кутовий. Незабаром Дмитро Сорокін дальнім ударом потривожив штангу.

Але найцікавіше почалося у другій половині тайму. За лічені секунди рахунок 0:0 трансформувався в 0:2., і для цього у «Локомотива» славно потрудився Євген Сірий. Спочатку він сильно і точно пробив після передачі з ауту, а в наступній атаці скористався гострою передачею Свірідова, і точно пробив справа в ближній кут.

Валерій Легчанов відразу взяв тайм-аут, але суттєво вплинути на гру своїх футболістів не зміг. Як і раніше, гострішими були «залізничники», але їм на завершення не вистачало точності.

Ще на початку матчу команди дуже активно набирали фоли, і «Енергії» це позначилося на 14-й хвилині, коли львів'яни порушили правила в 6-й раз. У «рамку» «енергетиків» вийшов Кардаш, але проти найсильнішого удару Рося він був безсилий.

Тут же у «Енергії» Кордоба вийшов п'ятим польовим, але і ця тактика у львів'ян не працювала. Біля воріт Литвиненка нуль моментів, а коли по воротах «Локомотива» був нанесений непідготовлений удар, Сірий підібрав м'яч і ударом зі свого штрафного забив свій третій м'яч, чим довів рахунок до 0:4. Це було вже серйозно, і «Енергії» перерва була потрібна, як повітря – гра йшла для львів'ян за жахливого сценарію.

Як показав другий тайм, нитки гри міцно були в руках «Локомотива». Якщо у когось з прихильників львівської команди, так і у самих «енергетиків», були якісь ілюзії щодо результату матчу, то вони були розвіяні дуже швидко. На 22-й хвилині Дмитро Сорокін підібрав м'яч в середині майданчика, вийшов один на один і пробив без шансів для Войтовича.

Маючи 5 м'ячів переваги, «Локомотива» перейшов на гру з рахунку. Харків'яни багато контролювали м'яч, змушуючи суперника бігати вхолосту. Малюнок матчу змінився лише у другій половині тайму, коли Валерій Легчанов, швидше, з прицілом на майбутнє, чим у прагненні врятувати гру, на своєму м'ячі став грати з Кордобою п'ятим польовим. Однак нічого цікавого біля воріт Литвиненка, як і раніше, не було. «Локомотив» же чекав свого шансу у вигляді помилки суперника, і на 33-й хвилині Свірідов ударом по порожніх довів рахунок до тенісного.

Кордоба, тим часом, воротарську футболку не знімав, і на 34-й хвилині львів'яни були дуже близькі до того, щоб розмочити рахунок. Микола Грицина зліва з середньої дистанції пробив по воротах, але Бондар, стоячи на лінії воріт, спочатку зупинив м'яч, а потім і вибив його куди подалі.

Треба віддати належне львів'янам, надію змінити нуль на одиницю в забитих м'ячах вони не втрачали до кінця матчу, але все було марно. А остаточний рахунок встановив Максим Літвінов, у черговий раз відправивши м'яч у порожні ворота «енергетиків».

0:7 – мало хто міг передбачати, що перевагу в рахунку однієї команди над іншою у матчі рівних суперників буде настільки значним, але і такий футбол буває. Підсумок матчу – «Локомотив» в четвертий раз у своїй історії, і в четвертий поспіль виграє Суперкубок України. Обидві ці «четвірки» для вітчизняного футзалу – абсолютне досягнення.

«Енергія» (Львів) – «Локомотив» (Харків) – 0:7 (0:4)
«Енергія»: Назарій Войтович – Василь Денис, Тарас Кузь, Роман Кордоба, Андрій Федюк – Михайло Грицина, Микола Грицина, Віталій Багряк, Степан Струк, Віталій Радевич, Олег Гасюк, Олег Легендзевич, Богдан Стефанків
«Локомотив»: Дмитро Литвиненко (Юрій Савенко, '37) – Микола Білоцерківець, Дмитро Бондар, Дмитро Сорокін, Олександр Сорокін Артем Рось, Богдан Свірідов, Денис Овсянніков, Євген Сірий, Максим Літвінов, Ярослав Лебідь
Арбітри: Ярослав Вовчок (Івано-Франківськ), Микола Подраний (Житомир)
Голи: Євген Сірий, 12, 12, Артем Рось, 14, Євген Сірий, 19, Дмитро Сорокін, 22, Богдан Свірідов, 33, Максим Літвінов, 40.
Попередження: Назарій Войтович, 30. - Дмитро Бондар, 26.
Удари (в ствір): 21 (10) -25 (16).