Частина 1

У другій частині ексклюзивного інтерв’ю президента Асоціації футзалу Житомира і Асоціації футзалу Житомирської області Віктора Тарана розмова про важливу тему суддівства, професіональний футзал у регіоні та нестандартний підхід в інформаційному висвітлені на телебаченні місцевих змагань.

- З листопада в Житомирі працює школа футзальних арбітрів. Яка кількість слухачів, наскільки відповідально вони відносяться до занять? Наскільки методичне забезпечення відповідає вимогам часу?
- В області ми маємо три атестованих арбітра, які судять Екстра-лігу та Першу лігу. Це Микола Подраний, Олександр Макаренко з Радомишля, та Андрій Загорулько. Андрій Загорулько взявся вести школу арбітрів, він – людина, яка свого часу перейшла з футболу в футзал. Матеріальне забезпечення я вважаю нормальним. На сьогоднішній день слухачів десь 12-14 чоловік. Вони не тільки з Житомира, що важливо, а ще й з Коростишіва та Коростеня. Два хлопці, які навчаються на спортивному факультеті в Університеті імені Івана Франка, попросилися до нас. Це все люди, які хочуть судити, і в себе в Коростені стажуються чи судять якісь змагання. Більш того, зі своєї сторони ми виїжджаємо в Бердичів, в Коростень, в Новоград-Волинський з арбітрами, і проводимо там повноцінні семінари з відеооглядами, з тестуванням. Ми вже три семінари провели в Коростені, три семінари провели в Бердичеві, один семінар провели в Новоград-Волинському.

Відповідальність? Всі наполегливо працюють, відвідуваність на рівні – десь хтось не має 100 відсотків через те, що працює, я не вважаю це серйозним порушенням.

- Третього листопада в Радомишлі відбувся семінар для арбітрів, який проводили Віктор Дердо та Віталій Олійник. Як виникла його ідея і в чому була його необхідність?
- Дещо передісторії. Федерація футзалу Радомишля свого часу була самостійною, окремо від Житомирської обласної. Вона навіть була колективним членом Асоціації міні-футболу України. Тоді її очолював Олег Вікторович Соболевський. Ініціатива цього семінару йшла саме від нього. Мета була «підтягнути» своїх арбітрів з Радомишля, але Олег Вікторович зателефонував мені з пропозицією, щоб і з Житомира приїхали 2-3 арбітри. Продовження подібних семінарів буде обов’язково. Нещодавно до нас приїжджав Олександр Король, який зараз є спостерігачем арбітражу в Екстра-лізі. Користуючись нагодою, поки він був в Житомирі – ми обговорювали проведення чемпіонату серед ветеранів у березні 2017 року серед трьох вікових категорій, і в цей же день в Бердичеві ми запланували семінар арбітрів. Те, що ми проводимо семінар своїми силами, це одне, а трошки інше, коли приймає участь людина, яка багато років віддала суддівству на високому рівні, і зараз є спостерігачем арбітражу. Ми і з Віталієм Олійником, і з іншими будемо спілкуватися, щоб на кінець сезону привезти до нас семінар такого рівня, який був у Радомишлі.

В цілому, ми завжди проводимо суддівські семінари на високому технічному рівні. Які матчі використовуються у відеооглядах, це залежить від тематики, але ми в дуже великому обсязі беремо матчі саме з наших обласних змагань. Не пізніше, ніж минулого вівторка в нас був розбір ігор в присутності арбітрів, подетально розбирали всі ігрові моменти.

- Перейдемо до теми професіональних команд та всеукраїнських змагань. «ЛТК/ІнБев/НПУ» вже остаточно на домашні ігри прописався у вашому місті?
- Думаю, що так. Я, звичайно, не можу повністю відповідати за президентів, але моя думка, що так. Причина єдина – Житомир, я би сказав, голодний до таких речей, і домашні матчі високого рівня з футболу та футзалу сприймаються на ура. На матчі ходять купи глядачів, усе сприймається на високих емоціях. Відштовхуючись від цього, тому і вважаю, що так.

- А не стримує вболівальників те, що немає позитивного результату?
- Це вже інша справа. Я спілкувався і з Костянтином Кожановим, і з Валерієм Туркіним – це вже інша справа. Вболівальників це не відштовхує. Є розуміння того, що це молоді хлопці, я розмовляв з головним тренером, і він мені казав, що хлопців треба «награти». І помітно по гравцях, що вони ще «сирі». Вони не те що погані, вони ще «зелені». Для молоді це нормально. Можу сказати, що, наприклад, з «ХІТом» мені гра дуже сподобалась. В грі були моменти, коли «ХІТу» було складно. Досвід обов’язково прийде.

- Після створення об’єднаної команди від Житомира немає команди в Першій лізі. Чи є якісь перспективи з тим, щоб команда від вашого міста з’явилась в другому за рангом вітчизняному дивізіоні?
- Тут ситуація така. «ІнБев» – та частина команди, яка житомирська, президент «ІнБева», Кожанов Костянтин Леонідович, за тією інформацією, яка є в мене по його рішенням, Перша ліга йому не цікава. Тут принципова позиція. В Екстра-лізі команда буде грати, і треба віддати йому належне, розвиток футзалу підтримується клубом дуже сильно. В чемпіонаті міста три ліги, і «ІнБев» грає у всіх лігах. Йдемо далі. Вони відкрили дитячу школу футзалу, вони проводять різноманітні фестивалі футзалу, влітку провели «Кубок ІнБеву».

Є питання розвитку. Якщо «ІнБев», який в мене грає зараз у Вищій лізі чемпіонату міста, наступного року зайде до Другої ліги, і там відчують цей інтерес, то можливий рух і до Першої ліги.

- Після рішення АФУ про створення Другої ліги, як на його відреагували в Житомирі?
- До цього команда «Атлет» грала в аматорських змаганнях, наш «Промінь» свого часу був і призером, і переможцем Елітного фіналу. Сенс тут в чому – смак цього всеукраїнського чемпіонату відчули всі. Була така думка, щоб чемпіони регіонів грали таку собі Лігу чемпіонів, так що, Друга ліга – це такий собі симбіоз. Як на мене, я б ще один сезон дав поваритися в цій каші, щоб команди захотіли грати природнім чином. Помітно всім, що «не дійшла» Вінниця, яка минулого року стала чемпіоном. Але «то таке». Організаційні шорсткості з часом зникнуть, і все буде гаразд. Про наш «Атлет» можу сказати, що він з задоволенням зайшов до Другої ліги.

Наразі в групі 2 грають з Житомира «Атлет», «Візаж» на «Дунаївці» з Хмельницької області. Планувався ще «Блік» з Вінниччини, але він знявся перед початком чемпіонату. А взагалі мали ще бути по одній команді в Вінницької та Хмельницької областей. Так що, стартували лише три команди.

- Одна з ідей створення Другої ліги – залучення молоді. Наскільки житомирські команди їй відповідають? Чи, можливо, є гравці, які ще й за «Контингент» грали?
- В наших команди грають і молоді, і такі, про яких ви сказали. Співвідношення – приблизно 50 на 50. І молоді в командах довіряють. В тому ж «Атлеті» та половинка, яка молода, вже встигла показати себе на всеукраїнському рівні. Там грають Біляченко та Алексєєв, грає Тищенко – це хлопці, які пограли в «Спортлідері», в «ІнБеві», в Екстра-лізі та в Першій лізі. Їм по 18-19 років, але вони засвітилися, спробували себе на хорошому рівні. Щодо «Візажу», то на мій погляд, в ньому троє-четверо хлопців з великим майбутнім.

- Дитячий футзал на Житомирщині – він теж на ваших плечах, чи є окрема відповідальна особа?
- На моїх особистих – ні. Віталій Лясковський, спасибі йому велике, про нього я скажу так. Не те що, краще за нього, а просто нема нікого іншого, хто б міг стільки зробити для цього. Ми останнього часу провели великий обсяг роботи в дитячому футзалу. Позаминулого сезону, коли розпочиналася Шкільна футзальна ліга, ми тоді взяли 3-4 команди в місті, провели серед них змагання, переможець і поїхав на фінал. Команда, яку очолював Сергій Гвоздь, виграла перший всеукраїнський фінал серед школярів. Минулого сезону ми вже мали осередки в районах, і за це спасибі ентузіастам. Тут треба розуміти, що матеріальної підтримки ніякої, адміністративної – майже ніякої. І лише тільки завдяки тренерам, які працюють на місцях, і які займаються дитячим футболом і футзалом, лише завдяки їм щось проводилось та робилося. За останній час ми домоглися, що Управління в справах молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації включає футзал в спартакіаду школярів області. Ми намагаємось максимально поширити склад учасників, залучити до цієї справи райони, школи, і тренерів, і вчителів фізкультури до футзального руху.    

- Структура дитячих змагань – наскільки вона ув’язана зі змаганнями дорослих?
- Ми намагаємось підлаштовуватися під Всеукраїнські змагання. Цього року у нас проводився Кубок України серед дітей 2008 року народження. Відповідно, ми і в себе провели змагання серед дітей цього віку. Те ж саме і серед школярів – якщо минулого року Шкільна ліга була серед учнів п’ятих класів, це 2004-2005 рік народження, то й ми відповідно серед такого віку і проводили. Є у нас турніри серед дворових та шкільних команд – з різним у спіхом вони проходять, але й буває з кількістю до 200 команд.

Секцій в місті футбольних і футзальних вистачає, футбольні тренери готові приймати участь зі своїми командами в футзальном форматі. Питання стоїть вікове, питання стоїть, під яку систему це потрібно. Десь 6-8 дитячих турнірів в Житомирі протягом сезону проводиться.

- Інформаційне освітлення змагань в області – надважливе питання. За яким принципом воно відбувається – дехто від нього,бува, не те що відмовляється, але витрачає по мінімуму.
- Тут би я хотів похватилися. В нас навіть не онлайни ведуться, ми – єдині, хто транслює змагання повноцінно в телевізійному форматі, в три камери з коментатором, повторами та крупними планами. Підкреслю – не онлайн-трансляції в інтернеті, а повноцінні телевізійні трансляції. Ми розробили таку програму. Ми домовились з телеканалом «СК1», це місцевий телеканал, який дуже зацікавлений в створенні своєї спортивної редакції, і на базі Асоціації футзалу Житомира вони так би мовити «набивають руку». Що ми з ними робимо? У нас кожної неділі з 15-ї до 17-ї прямі трансляції, це прайм-тайм, який має назву «Футзальний вік-енд Житомира». В ті вихідні, коли в нас за календарем важливі, ключові матчі, телеканал «СК1» робить прямі телетрансляції. В ті неділі, коли немає прямої трансляції, все рівно в цей час, з 15-ї до 17-ї, йде «Футзальний вік-енд». Це огляд матчів Екстра-ліги, якихось футзальних моментів.

При тому, ми й розробили таку програму. В багатьох закладах міста, де фоново транслюється футбол на телевізорах, в неділю, в цей час – з 15-ї до 17-ї години, включають канал «СК1», де йде трансляція наших матчів, або йде огляд футзальних матчів. 25 грудня, в неділю, окрім того, що йшла пряма трансляція матчу Другої ліги «Атлет» – «Візаж», в цей же час знімальна група каналу «СК1» їздила по закладах міста і робила сюжет, як люди дивляться футзал.

- Багато моментів у роботі обох Асоціацій футзалу вже відлагоджені, але в житті не буває так, щоб не рухатися далі. Які основні проблеми все ж таки існують в вашій роботі?
- Згоден з цим, і напрямків, де треба працювати, багато. Це і інфраструктура – є два зали, один з яких холодний. Арбітраж потребує постійної уваги. Дуже хотілося б підняти жіночий футзал, і є ентузіасти на місцях – у Бердичеві, в Новоград-Волинському, в Коростені. Але поки це все на рівні розмов. На жаль.

- Останнє запитання. Ви казали, що в Житомирі весь футзал навколо двох спорткомплексів – «Динамо» та ФОК. Але вони далекі від досконалості. Чи в Житомирі розуміння, перше за все, у структур влади, що варто будувати більш сучасну арену з розумною місткістю. Тим більше, що в місті, окрім футзалу, є баскетбольна команда, є волейбол хорошого рівня. Зрозуміло ж, що, якщо її збудувати, вона сама по собі рівень цих видів спорту підніме в рази.
- В цілому є. Я на цю тему з мером Житомира Сергієм Івановичем Сухомлином розмовляв, і порозуміння знайдене. Рух назустріч один одному є – теж чудово. Але це не означає, що, на тобі, хлопче, грошей. Перші кроки, які зроблені цього сезону, в порівнянні з минулим, радикально відрізняються. Питання обговорювалось, але якої воно буде перспективи – далекої чи близької, я зараз сказати не зможу. Я не розпорядник коштів, і я не приймаю остаточних рішень. Я бачу, що є розуміння – дякуємо, і слава Богу. Тому що раніше взагалі було ніяк. Як події будуть розвиватися в подальшому – будемо дивитися.

Прес-служба Асоціації футзалу України