Враховуючи те, що «Делівері» переїхав до Одеси з Донецька, то цей колектив сміливо можна називати донецько-одеським (хоча за протоколами він, звісно, йде як одеський). Своєрідний зв'язок з Донецьком ми бачимо, якщо врахувати, які люди грали за цю команду в сезоні 2015/2016. Зокрема, В'ячеслав Кобець свого часу грав за «АРПІ» у Першій лізі, Олег Рудаков та Олександр Колесніков грали за «Єнакієвець», а Олександр Піхальонок – це взагалі жива легенда Першої ліги (один з її кращих бомбардирів за всю історію). Додайте сюди відомих одеських футзалістів Олександра Гірку та Віктора Пюро, а також Максима Кульку, Валентина Цвєлих та Михайла Бєляєва, яких не треба зайвий раз представляти. І з цього вийде боєздатний колектив (як для Першої ліги), що здатний боротися за призові місця.

Скажемо відверто. Наврядчи хтось розраховував побачити «Делівері» серед чотирьох кращих команд Першої ліги за підсумками сезону. Тому що серед фаворитів були інші колективи. Одні з них змогли підтвердити цей статус. А інші – ні. І багато в чому – «завдяки» результатам у матчах протии «Делівері». Взагалі цю донецько-одеську команду можна назвати одним з відкриттів чемпіонату Першої ліги. Більше того – протягом сезону вона заслужила не тільки реноме «міцного горішка», а й «домашньої» команди, тому що в Одесі проти «Делівері» складно було грати всім. Навіть «ХІТу». Судіть самі. У «регулярці» підопічні Олега Безуглого не програли жодного матчу вдома: або вигравали, або грали у нічию. А от у плей-офф домашні матчі вже були не такими вдалими. Так, спочатку «Делівері» поступився тому ж «ХІТу» в півфіналі.

Звичайно, можна знайти виправдання, що господарі грали не у знайомому для себе спорткомплексі СКА, а у одеському Палаці спорту. Однак, навряд чи це буде дійсно виправданням. До того ж, не забуваємо, що сааме до «ХІТа» перейшов один з лідерів «Делівері» - Олександр Колесніков. І це, звісно, позначилось на грі одеситів. Що стосується поєдинку за третє місце, то там все просто. Він наче і відбувався в Одесі, але на паркеті спорткомплексу «Краян», де тренується «Юні-Ламан». І це, можливо, стало ключовим фактором того, що «бронза» дісталась саме «Юні-Ламану».

А ще «Делівері» у сезоні 2015/2016 запам'ятався тим, що він багато забивав, але у той же час багато пропускав. У цьому плані «Делівері» сміливо можна порівняти з легендарним клубом Національної хокейної ліги «Едмонтон Ойлерз» зразка 80-х років минулого століття, коли там грав Уейн Гретцкі. Але, на відміну від «Нафтовиків», у «Делівері» не така молода команда. Та й шанси стати чемпіонами у них були не такі високі. Однак, висока результативність і стала одним з ключових моментів того, що одесити забралися так високо.

Хоча і цього результату могло і не бути, якби не фарт у останньому турі регулярного чемпіонату. Тоді «Делівері» програв у Сумах місцевому «СумДУ» з рахунком 3:1. А це означало, що реальний шанс поборотися за топ-четвірку отримав «Епіцентр К3». Однак, поразка у столичному дербі від «ХІТа» стала тим самим «щасливим квитком» для «Делівері», який до останнього не полишав надій зіграти у плей-офф. Щ обуло далі – вже відомо.

Тим не менш, цей сезон для «Делівері» у більшості моментів був скоріше вдалим, ніж навпаки. Однак, судячи з останньої інформації, Олег Безуглий вже робить висновки і планує трохи омолодити склад своєї команди. А молода кров потрібна «Делівері», якщо цей колектив хоче поборотися за високі місця у Першій лізі. І якщо так станеться, то у наступному сезоні на «Делівері» буде ще цікавіше подивитись.

Артем Терентьєв, пресс-служба Асоціації футзалу України