Нещодавно завершився чемпіонат Європи з футзалу, який проходив у словенській Любляні. Збірна Іспанії склала свої повноваження чемпіона Старого світу та у фінальному поєдинку поступилась збірній Португалії. Окрім того, що відбулися пертурбації на вершині європейського футзального заліку, Євро-2018 подарував уболівальникам чимало цікавих поєдинків. Були захопливі двобої на словенському форумі і за участі національної команди України. Про матчі нашої збірної, кадровий потенціал, проблеми та враження від Євро-2018 розповів асистент головного наставника збірної Валерій Легчанов (на фото зліва). 

- Валерію, перш за все, дозвольте привітати Вас з Днем народження. Як тренерський штаб збірної України оцінив виступи нашої національної команди на Євро-2018?
- Дякую. Це, скоріш за все, питання до головного тренера Олександра Косенка (на фото справа) та президента АФУ Сергія Владико. Поки вони не дадуть повного інтерв’ю, я не можу коментувати.

- А які Ваші особисті враження від гри збірної України?
- Виступили просто гідно. Втім, як ми побачили, цього мало, щоб вигравати такі турніри, виконувати завдання. Треба ще більше працювати.

- Чи могла взагалі наша збірна, на Вашу думку, краще себе показати на чемпіонаті Європи?
- Завжди є не тільки підготовчий етап, часто і людський фактор спрацьовує. В окремо взятому матчі фактор везіння може зіграти неймовірно велику роль і чемпіонат Європи це показав. Можна виконувати будь-які завдання, але для цього нам треба ще багато працювати. Треба також, щоб у внутрішньому чемпіонаті було більше кадрів для збірної, які могли би вирішити долю матчу, ключовий епізод. Якщо ми не забиваємо м’ячі – на перемогу важко розраховувати, погодьтесь. Загалом, претензій щодо самовіддачі, щодо виконання установки на гру – немає. Всі – молодці, викладалися на повну. Втім, як бачимо, цього мало, щоб виконувати поставлені завдання. Треба шукати гравців високого рівня. Коли буде більший вибір, тоді буде набагато легше.

- Які завдання взагалі ставила АФУ для нашої національної збірної перед Євро у Словенії?
- Перед нами стояло завдання, перш за все, вийти з групи з першого місця і боротись за медалі. На даний момент змушені констатувати те, що зупинились у чвертьфіналі.

- До речі, про власне кадрові потуги нашої збірної на Євро хотілося б поговорити. Чи виправдали Ваші сподівання усі ті гравці, яких викликали до збірної?
- Хотілося б відзначити те, що збірна України більше командний стиль гри демонструє, тому  саме до колективної гри претензій нема. Індивідуально до кожного гравця є не, що претензії, а, радше за все, побажання, щоб вдосконалювали різні компоненти гри. Кожен сам знає свої «мінуси». Комусь треба «додавати» у плані тактичних перебудов, комусь більше індивідуально працювати з м’ячем, комусь потрібно бути активнішим в атакувальних діях. Повторюсь, що до командних дій претензій нема, але потрібно кожному розвиватись окремо, щоб ми могли домінувати у грі і стати на вищий щабель, аніж чвертьфінальна стадія. 

- Ви, окрім того, що тренуєте національну команду, також головний тренер СК «Енергія» (Львів). «Енергетики» перед паузою в Екстра-лізі на матчі збірних набрали хорошого ходу, але жодного гравця зі складу львів’ян на Євро у збірній не було. Чому так сталося?
- Розумієте, нашій внутрішній першості не вистачає стабільності. Треба, щоб гравці вийшли на той рівень, коли вони можуть показувати приблизно однаковий рівень гри протягом великого проміжку часу: року, півроку принаймні. А в нас одні показують гру в жовтні, інші домінують у березні, дехто «вистрілює» у грудні. Саме така дивна у нас проглядається синусоїда. Великі форуми це така справа, що не треба ставити в один ряд з рівнем чемпіонату України. Туди треба брати перевірених бійців. Якраз через такі формальні обставини не вдалося передивитися деяких потенційних кандидатів до збірної. Зі складу «Енергії» не було нікого, оскільки не хотіли нашкодити самим гравцям. Дехто навіть з досвідчених футзалістів, які були у складі збірної на Євро, не зміг продемонструвати той рівень, на який усі розраховували. На жаль, календар у збірної було складено таким чином, що зайвого «вікна» не було, щоб переглянути потенційних новачків. Наша мета була викликати людей, які вже грали за національну збірну. Десь, можливо, і через те, що свіжої крові не було, не змогли продемонструвати усе, чого прагнули. Перед початком Євро був список з 25-ти людей, з яких потрібно було обрати 14. На жаль, не перевірили ми сповна всіх у контрольних матчах.

- Якби повернути час назад, повезли би тих самих гравців на Євро? Чи все-таки щось би змінили?
- Якби ж можна було знати наперед хто як зіграє, то проблем з вибором взагалі б не було (Сміється). На жаль, можна тільки щось прогнозувати, планувати. Скільки не тренуйся, скільки не прораховуй ті чи інші варіанти, але відповідь дає лише сама гра. Погано, що провели мало товариських поєдинків. Можливо, якби зіграли більше матчів, то на Євро були б інші гравці, хтозна. Зараз вже треба дивитися в майбутнє. Тим хто буде показувати стабільний, хороший рівень, то двері у збірну завжди відкриті. Той-таки Віталій Радевич з «Енергії» став найкращим гравцем січня в Україні. Є позитивна динаміка, адже раніше Віталій ставав найкращим молодим гравцем року. Не за горами, мабуть, отримає звання кращий гравець країни (усміхається…). За «енергетиків» переймаюсь не менше, аніж за збірну. Хочу взагалі, щоб гравців Енергії брали до національної команди і навколо них будувався колектив, а не просто, щоб вони поїхали «туристами» на якийсь матч зі збірною, бо я помічник головного тренера. Треба від такої практики відходити, бо раніше це дещо проглядалося. Минуле не треба ворушити. 

- Хотілося б трішки докладніше зупинитись на поєдинках нашої збірної на Євро. Перший матч з румунами був особливо напруженим, адже вдалось відігратись після 0:2. Завдяки чому, на Вашу думку, вдалося здійснити такий камбек?
- Загалом, матч дійсно складався не за нашим сценарієм. З чим це пов’язано? Можливо, це було наслідком того, що ми стартували на Євро останніми. Дивилися, що всі вже грають, а ми готуємося і готуємося. Мабуть, трішки «перегоріли». Бажання було дуже багато. Добре, втім, що все так склалося і перемогли. Олександр Косенко вчасно взяв тайм-аут, зробив потрібні настанови. Моменти в нас були протягом усього матчу, треба було просто трішки вгамувати емоції, зайве з голови викинути. Хлопці виконали усе, що їх просили, за що їм дякую. Шальки терезів у футзальному матчі дуже часто можуть хилитися в різні боки, але загалом ми задоволені, що змогли проявити характер у цьому поєдинку і перемогти.

- Зустріч зі збірною Португалії, мабуть, винесемо за лапки, все-таки поступились майбутньому чемпіону Європи з футзалу. Хотілося б детальніше поговорити про чвертьфінальний матч з іспанцями. Як гадаєте, чи могла наша збірна у тому протистоянні зіграти краще?
- Знаєте, мені вже схоже запитання ставили. Наголошую на тому, що не треба ніякі матчі оминати своєю увагою. Є ігри, є конкретні завдання. На прикладі поєдинку з Португалією, можу сказати, що ми намагалися прораховувати ті чи інші варіанти, які нас вже чекали у чвертьфіналі. З португальцями трішки «проспали» початок, якась така вже цікава тенденція в нас вималювалась. Знову програвали 0:2, згодом відновили паритет. Провели хороший матч, просто недопрацювали в окремих епізодах, а топові команди, такі як Португалія, таких помилок не пробачають. Саме тому з португальцями і поступились. Щодо поєдинку зі збірною Іспанії, то хочу підкреслити, що з ними не тільки можна було грати, а й треба було це робити. Гра була така більш в’язка, можливо, не надто приваблива для вболівальницького ока. Ми знали, що з таким суперником багато моментів не буде. Було у нас декілька хороших нагод, втім, голів з них «витягнути» нам не вдалось. Це нас найбільше пригнічує. Навіть якщо пригадати минулий світовий форум, то ми тоді зіграли достатньо непоганий в тактичному плані матч проти збірної Аргентини, але, як би там не було, «0» у графі забитих м’ячів для футзалу – погано. Треба далі працювати. Якщо у нас буде достатня кількість виконавців, які здатні вирішити епізод, віддати останній пас, то зможемо показати усім свою силу. 

- Кажете, що збірній потрібно більше кваліфікованих виконавців. А чи бачите Ви взагалі в Україні перспективи для того, щоб такі гравці взагалі з’явились?
- Гадаю, що час покаже. В нас дійсно є молодь, яка досить добре себе показує. У спортивному плані молодь показує навіть кращий ріст, аніж визнані «старожили» нашого чемпіонату. Зараз молоді гравці мають більше практики, ніж раніше, бо часто виїжджають з юнацькими,  молодіжними збірними на різноманітні турніри. Сповна запрацювала також юнацька Екстра-ліга. Перспективи, звісно ж, є. На мою думку, вже видніються на обрії ті півфінали, фінали, перемоги, яких так чекає Україна. Хочеться також, щоб у клубах була схожа система напрацювань, як у збірної. Так роблять в Іспанії,  Португалії, Росії. Я думаю, в такому випадку ми будемо набагато ближчі до медалей, а не сподіватись тільки на вихід до чвертьфіналу.

- Які взагалі Ваші враження від турніру, організації змагань у Словенії? Хто здивував? Яка зі збірних, можливо, розчарувала?
- Форум – це завжди позитивні враження, навіть на тому негативному фоні, що збірна знову зупинилась у чвертьфіналі. Сподобалось те, що не було переїздів, перельотів. Всі матчі було зіграно в одному залі, всі збірні були в однакових умовах у цьому плані. Були захопливі півфінальні матчі, неймовірний фінальний поєдинок. В мене, втім, є своя думка щодо натуралізації гравців. Така практика перевертає у футзалі все з ніг на голову. Скептично ставлюсь до того, що за ту чи іншу збірну виступають не етнічні виконавці. Щодо інших збірних, то за грою мені найбільш імпонували Португалія та Росія. А загалом? Чемпіонат Європи вдався. Були і несподіванки, і більш прагматичні матчі. Якби Україна пройшла далі, було б ще більше позитивних емоцій. Втім, на сьогодні маємо те, що маємо.

За матеріалами сайту Гал-інфо
Фото: УЄФА