Наше знайомство зі збірною виходить на фінішну пряму. І сьогодні ми познайомимося з гравцем, якому на чемпіонаті світу доведеться виступати під «нещасливим» 13-м номером. Хоча є така думка, що навряд чи Олександр Сорокін настільки забобонний.

Олександр Сорокін.
Ігровий номер: 13.
Позиція: універсал.
Народився 13 серпня 1987 року.
Виступав за команди:
2005-… - «Локомотив»
Досягнення: чемпіон України (2013, 2014, 2015), срібний призер чемпіонату України (2012, 2016), бронзовий призер чемпіонату України (2013), володар Кубка України (2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2016), володар Суперкубка України (2009, 2016).

Якщо порівнювати Олександра Сорокіна з молодшим братом, Дмитром, то у нього ми побачимо трохи інший стиль гри. Дещо подібне ми вже бачили, коли знайомилися з братами Грицинами. Але якщо ми говоримо про Олександра Сорокіна, то він – справжній «універсальний солдат». Можна згадати його виступи у «Локомотиві» - там він зазвичай грає у другій четвірці. Але якщо хтось через певні причини (травми, дискваліфікації) вибуває з першого квартету, то Олександр Сорокін є без програшним варіантом у плані заміни. І тоді навіть не відчувається нестача одного важливого гравця, тому що Сашко Сорокін своєю грою робить так, що будь-яка втрата у «Локомотива» не дається взнаки.

Що ж до ігрових якостей, то Олександр Сорокін більше сильний у позиційному футзалі, ніж швидкісному. А все завдяки вмінню Сорокіна-старшого «читати» гру та обирати правильну позицію як у атаці, так і при захисті власних воріт. І він майже ніколи не випадає з тактичного малюнку гри як «Локомотива», так і збірної. І в цьому його цінність.

Артем Терентьєв, прес-служба Асоціації футзалу України