Головний тренер київського «IMS-НУХТ» Тарас Шпичка підбив підсумки регулярного чемпіонату у Вищій лізі серед жіночих команд та розповів про загальне враження від сезону.

– Як оціните частину сезону, що минула для вашої команди?

– Я б поставив оцінку «задовільно». Якщо ми нині знаходимося на третій сходинці – рівень команди не відповідає більш високій позиції.  

– Вперше за тривалий час «IMS-НУХТ»  є близьким, щоб не стати чемпіоном. Які основні причини цього?

– Є низка причин. Серед них і суб’єктивні, і об’єктивні. Однак, не хотілося б виправдовуватися. Якими б не були проблеми, що б не впливало на нашу, інколи, нестабільну гру – це не знімає відповідальності ні з мене, ні з гравців. У жіночому футзалі «IMS-НУХТ» встановив високу планку. Однак, сезон продемонстрував, що цьогоріч досягти її не вдалося. Потрібно робити висновки та рухатися далі.

– Розкажіть більше про новачків команди.

– Ми, передусім, розраховували на той склад, який є. До нас приєдналися двоє новачків. Маріанна Крамна – це екс-гравець «Біличанки». Вона вийшла з декретної відпустки та не мала ігрової практики впродовж чотирьох років. Поки що їй не вдалося набрати своїх оптимальних кондицій. Ми віримо, що у майбутньому вона нам допоможе. Звичайно, тривалий час без футзалу дається взнаки. Я вже маю подібний досвід з ситуацією, коли ми після тривалої перерви брали до команди Аллу Матвійчук. Їй знадобилося близько двох років, щоб набрати форму та демонструвати свій високий рівень. Бажання у Маріанни є. Це дуже важливо.

Щодо Анастасії Терех, то спочатку ми планували її використовувати в якості універсала. Однак, потім у нас виявилася проблемною позиція воротаря, а вона якраз мала досвід гри кіпером у команді «5G». Я з нею поговорив, пояснив ситуацію, і так Анастасія почала виконувати функції голкіпера. Це доволі перспективна дівчина. Вона хоче навчатися та працювати. Однозначно, розраховуємо на неї у подальших поєдинках.

– На якій позиції Ви її більше бачите у майбутньому?

– Час покаже. Важливим буде і бажання самої Анастасії.

– У Першій лізі Ви маєте другу команду – «Дніпро-IMS-2». Яка її основна функція: виховання перспективної молоді чи досвід для гравців основи, які мають менше ігрової практики?

– Насправді, ми намагалися поєднати обидва компоненти. Я хотів поїхати на матчі фінальної частини Першої ліги, аби перевірити рівень гравців основної команди та оцінити ту гру, яку демонструють інші молоді виконавці.

– Які Ваші загальні враження від чемпіонату. Його рівень підвищився чи знизився?

– На жаль, маленька кількість команд вже давно є проблемою для жіночого футзалу. Грати один матч на місяць – це надзвичайно мало. Майстерність гравців відпрацьовується не під час тренувального процесу, а безпосередньо в офіційних поєдинках. Маленька кількість матчів – це недолік для команд, чемпіонату та збірної. На ці факти неодмінно треба зважати під час створення календаря. Я розумію, що зараз досить багато вікон створюється для збірної. Дійсно, досить довго національна команда мала менше уваги. Нині є допомога від Міністерства молоді та спорту. Це дуже добре. Однак, Португалія або Іспанія не дозволяють грати товариські матчі, які б певним чином заважали внутрішньому чемпіонату. На жаль, у нас це відбувається. Ми не можемо виховувати футзалісток лише завдяки матчам національної команди. Важлива частина прогресу збірної – це і робота гравців у командах. Якщо вони не матимуть змоги набирати форму у клубах, то за 4-5 днів у збірній її різко підвищити теж не вдасться. Якраз-таки важливі лобові поєдинки чемпіонату – це дуже важлива складова. Наші суперники підсилилися, є рух вперед. Однак, матчів дуже мало. Однозначно, потрібно грати більше. Це і допоможе збірній рухатися у бік грандів європейського футзалу. Жіноча збірна також має грати достатньо матчів. Втім, через це не має страждати Вища ліга. Тож, варто знаходити компромісний варіант календаря.

– Враховуючи маленьку кількість команд, чи розглядали б можливість розширення чемпіонату, однак, з потенційним зростанням кількості матчів проти менш боєздатних суперників?

– Рівень гравця підвищується у протистояннях з сильними суперниками. Це якраз-таки можливість ставати кращими для слабших команд. Для колективів з більш серйозними завданнями – це не вихід з ситуації. Хотілося б більше сильних суперників. Тож, я не можу сказати, що підтримую подібний варіант розширення ліги. Нехай краще буде шість команд високого рівня, і потрібно буде грати чотири кола. Коли сильний суперник забиває слабкому по 10-20 голів – це не йде на користь як одним, так і іншим. З іншого боку, коли ми приїхали до Лимана – зібралося досить багато глядачів. Для невеличкого міста це стало досить приємною спортивною подією. Тож, такий варіант є можливим саме для популяризації футзалу. Однак, для прогресу та руху вперед – це не надто добре.

– На Ваше переконання, як має завершитися футзальний сезон у жіночих змаганнях?

– Я завжди підтримую спортивний принцип. З одного боку, завершувати сезон зараз – не зовсім правильно. З іншого – це форс-мажор. Подібна ситуація відбувається вперше. Ніхто не знає як правильно вчинити. У низці країн приймають рішення про завершення сезону. Однак, якщо слідувати вже згаданому спортивному принципу – треба догравати чемпіонат. Важливим є те як далі розгортатимуться події: до якої пори триватиме карантин, як відбуватимуться переїзди по країні. Грати влітку – дуже складно, зважаючи на температуру у залі. Це просто знущання над організмом. Я вважаю, що після карантину потрібно буде зібратися та прийняти компромісне рішення, яке влаштує всі команди. Все залежить від того, які постанови будуть прийняті владою. Всі команди, які кваліфікувалися до другого етапу, залежать від залів. «IMS-НУХТ», «Будстар-НПУ» і «Tesla» грають у спортивних комплексах ВНЗ, зал підприємства «ПЗМС» також залежить від рішень влади. Я працюю в університеті, і знаю, що студенти будуть навчатися дистанційно, а зали можуть і не відчинитися найближчим часом. Тож, ми навіть не матимемо місця для тренувань. Також слід зважати на те, що люди два місяці не тренувалися. Це не відпустка. Потрібен певний час, аби повернути футзалісток до тонусу. Ця загальна проблема має багато факторів, і не все залежить від нашого бажання. Потрібно розглядати всі варіанти, і шукати оптимальне рішення. Водночас, завжди хочеться, аби все вирішувалося на паркеті.

– Зараз є тенденція від УЄФА щодо перенесення офіційних турнірів. У разі зміни дати основного раунду Євро-2021, як би Ви поставилися до варіанту, аби завершити сезон восени?

– Такий варіант мені здається досить непоганим. Наприклад, почати чемпіонат наприкінці серпня. У нас новий сезон розпочинається у середині жовтня, тому часу має вистачити.

– Наскільки прикро, що цьогоріч команда не зможе взяти участь у традиційному «European Women`s Futsal Tournament» у зв’язку з його скасуванням?

– Звичайно, прикро. Ми дуже розраховували на участь у цьому турнірі. Однак, нині така ситуація охоплює увесь світ. Ніхто не є винним у цьому. Потрібно жити далі!

Прес-служба Асоціації футзалу України